У США, ЄС і Канаді обговорюють можливість введення санкцій проти Азербайджану через дії в Нагірному Карабаху

Світ

Після того, як Азербайджан розпочав у Нагірному Карабаху "антитерористичні заходи" й повернув регіон під свій контроль, США, ЄС і Канада почали обговорювати можливість введення санкцій проти країни.

Зокрема, приблизно 100 законодавців американських Палати представників і Сенату підписали лист до Державного департаменту із закликом ввести санкції проти військових посадовців Азербайджану, пише The Hill.

Член Палати представників Сет Магазинер разом із 90 законодавцями в листі до державного секретаря Ентоні Блінкена заявив, що азербайджанські урядовці почали "військові напади на Нагірний Карабах і брутально блокували його". Дії Азербайджану в листі назвали "грубим порушенням прав людини та розв'язанням насильницького конфлікту".

До санкцій закликали також члени Європейського парламенту, пише Euronews. Німецький євродепутат від групи "Зелених" Рейнгард Бютікофер зазначив, що ЄС має ввести санкції, включно із припиненням імпорту газу.

А під час дебатів у Європейському парламенті в середу, 27 вересня, група євродепутатів закликала до економічних і торговельних санкцій, а також до зупинення всіх двосторонніх відносин із Баку. Парламентарії до того ж різко критикували угоди ЄС із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим.

Також про введення санкцій заговорили у Канаді. До цього закликають Нова демократична партія Канади та Квебекський блок, зазначає CBC. Депутати вважають, що уряд має розглянути "цілеспрямовані санкції щодо азербайджанських фізичних і юридичних осіб, відповідальних за порушення міжнародного права і порушень прав людини в регіоні".

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. На міжнародному рівні Нагірний Карабах визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі стався наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Під час конфлікту, за даними ЗМІ, загинуло приблизно 7 тис. людей.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом".
19 вересня 2023 року міноборони Азербайджану оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабасі з метою "відновлення конституційного ладу". За день, 20 вересня, "влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, регіон покинуть підрозділи армії Вірменії, а збройні формування "армії оборони Нагірного Карабаху" буде роззброєно. Видання "Кавказский узел" зазначило, що Азербайджан здобув контроль над регіоном унаслідок фактичної капітуляції Степанакерта.
28 вересня "влада" невизнаного Нагірного Карабаху оголосила про припинення існування "республіки" з 1 січня 2024 року. Тисячі карабаських вірмен, приблизно 80% офіційного населення Нагірного Карабаху, вже покинули регіон.