"Президент Байден і прем'єр-міністр Крістерссон розглянуть розширення нашої співпраці у сфері безпеки і підтвердять свою думку про те, що Швеція має вступити в НАТО якнайшвидше", – ідеться в повідомленні.
Також лідери обговорять "загальну відданість підтримці України перед обличчям жорстокої агресивної війни Росії і тіснішій трансатлантичній співпраці стосовно Китайської Народної Республіки".
Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції у НАТО гальмують дві країни – Туреччина й Угорщина. Анкара виступала проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція дала зрозуміти, що цього не відбудеться, і наразі процес зупинився.
Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.
4 червня у Стамбулі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.
Парламент Угорщини відклав ратифікацію заявки Швеції на вступ у НАТО до осінньої сесії.
-1 Київ
