На запитання, чи очікує президент США якихось дій із боку Ердогана щодо членства Швеції в НАТО, Байден сказав, що порушував це питання і президенти збираються поговорити про це докладніше наступного тижня.
Також Ердоган у телефонній розмові повторив бажання Анкари купити винищувачі F-16 у США. Туреччина прагнула купити у США F-16 на суму $20 млрд і майже 80 комплектів для модернізації. Але продаж припинили через заперечення з боку Конгресу США щодо відмови Анкари дати зелене світло розширенню НАТО та її політики щодо Сирії, хоча адміністрація Байдена неодноразово заявляла, що підтримує продаж.
Адміністрація Байдена неодноразово відкидала будь-які твердження про якусь "послугу за послугу" щодо продажу винищувачів і розширення НАТО, хоча міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу в січні заявив, що американська сторона чітко дала зрозуміти, що схвалення заявок НАТО Конгрес сприйме позитивно.
Контекст
Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії та Швеції до членства в Альянсі.
Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО гальмує дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не станеться, і зараз процес зупинився.
Туреччина була проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Угорщина приєдналася до претензій до Швеції. Там звинувачують Стокгольм у "неповажній політиці" стосовно Угорщини та дискримінації мусульман.