$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +19 Київ

Білоруському опозиціонеру Знаку продовжили арешт до січня 2021 року

Білоруському опозиціонеру Знаку продовжили арешт до січня 2021 року Знака затримали 9 вересня
Фото: Дар'я Бурякіна / tut.by

Білоруському опозиціонеру Максимові Знаку продовжили строк тримання під арештом на два місяці. Його адвокати готують скаргу до суду.

Адвокату і члену президії координаційної ради білоруської опозиції Максимові Знаку на два місяці продовжили строк тримання під вартою. Про це білоруському порталу TUT.BY 9 листопада повідомили адвокати Знака Дмитро Лаєвський, Надія Знак і Євген Пильченко.

"Сьогодні стало відомо, що ще перед вихідними Слідчий комітет і Генеральна прокуратура вирішили продовжити строк тримання Максима Знака під вартою ще на два місяці, тобто до 9 січня. Тому Максим залишається в СІЗО", – зазначили захисники.

Вони підкреслили, що продовження арешту вважають необґрунтованим і готують скаргу до суду.

Знака затримали 9 вересня. 18 вересня він оголосив голодування після того, як йому висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 361 (заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Республіки Білорусь) Кримінального кодексу Республіки Білорусь. Голодування Знак припинив 28 вересня.

У Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту не згодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолює країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

14 серпня Тихановська оголосила про створення координаційної ради для передання влади (сама опозиціонерка перебуває в Литві). Лукашенко сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.

До президії координаційної ради ввійшло семеро осіб: письменниця, нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич, юристи Знак і Лілія Власова, співробітник Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, соратниця Тихановської Марія Колесникова і звільнений керівник Національного академічного театру імені Янки Купали Павло Латушко. Усі члени президії, окрім Власової, або заарештовані, або перебувають за кордоном. Власова теж перебувала в СІЗО, але в середині жовтні її випустили на волю.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 6 листопада запровадив персональні санкції проти Лукашенка. Усього в списку санкцій ЄС – понад 50 білоруських посадовців, причетних до придушення протестів і фальсифікації виборів.