Втрати російських окупантів
890 250

ОСОБОВИЙ СКЛАД

10 307

ТАНКИ

370

ЛІТАКИ

331

ГЕЛІКОПТЕРИ

Білоруському опозиціонеру Знаку продовжили арешт до січня 2021 року

Білоруському опозиціонеру Знаку продовжили арешт до січня 2021 року Знака затримали 9 вересня
Фото: Дар'я Бурякіна / tut.by

Білоруському опозиціонеру Максимові Знаку продовжили строк тримання під арештом на два місяці. Його адвокати готують скаргу до суду.

Адвокату і члену президії координаційної ради білоруської опозиції Максимові Знаку на два місяці продовжили строк тримання під вартою. Про це білоруському порталу TUT.BY 9 листопада повідомили адвокати Знака Дмитро Лаєвський, Надія Знак і Євген Пильченко.

"Сьогодні стало відомо, що ще перед вихідними Слідчий комітет і Генеральна прокуратура вирішили продовжити строк тримання Максима Знака під вартою ще на два місяці, тобто до 9 січня. Тому Максим залишається в СІЗО", – зазначили захисники.

Вони підкреслили, що продовження арешту вважають необґрунтованим і готують скаргу до суду.

Знака затримали 9 вересня. 18 вересня він оголосив голодування після того, як йому висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 361 (заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Республіки Білорусь) Кримінального кодексу Республіки Білорусь. Голодування Знак припинив 28 вересня.

У Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту не згодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолює країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

14 серпня Тихановська оголосила про створення координаційної ради для передання влади (сама опозиціонерка перебуває в Литві). Лукашенко сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.

До президії координаційної ради ввійшло семеро осіб: письменниця, нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич, юристи Знак і Лілія Власова, співробітник Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, соратниця Тихановської Марія Колесникова і звільнений керівник Національного академічного театру імені Янки Купали Павло Латушко. Усі члени президії, окрім Власової, або заарештовані, або перебувають за кордоном. Власова теж перебувала в СІЗО, але в середині жовтні її випустили на волю.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 6 листопада запровадив персональні санкції проти Лукашенка. Усього в списку санкцій ЄС – понад 50 білоруських посадовців, причетних до придушення протестів і фальсифікації виборів.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати