Дипломатка пояснила, що якби Естонія скерувала до Мінська призначеного в липні нового посла Яака Ленсмента, довелося б вручати Лукашенку вірчі грамоти, а це недоречно у зв'язку з тим, що він не є законним главою Білорусі.
Глава МЗС Естонії вважає, що треба дочекатися, поки в Білорусі не з'явиться законний президент.
Лійметс припускає, що альтернативою повного дипломатичного представництва Естонії в Мінську могли б стати, наприклад, призначення тимчасового повіреного у справах або робота посла з Таллінна, без надання вірчих грамот Лукашенку, зазначає ERR.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент чинний глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Після цього в Білорусі почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. Силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. Відомо про загиблих учасників протестів.
2021 року вуличні протести припинилися.
23 вересня 2020 року Лукашенко провів так звану інавгурацію, яку вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
-1 Київ
