Не Росії вирішувати, хто буде членом НАТО – Столтенберг

Росія не має права вирішувати, яка держава може вступити до Північноатлантичного альянсу, а яка – ні. Про це генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нагадав 18 січня, спілкуючись за допомогою відеозв'язку з учасниками наукової конференції, яку транслювали в YouTube на каналі НАТО.

"У Росії немає права навіть намагатися втручатися, блокувати або зупиняти членство суверенної держави в НАТО", – підкреслив він.

Такі рішення мають ухвалювати сама держава і союзники по НАТО, сказав Столтенберг.

"Для мене ставити під сумнів право суверенної держави вирішувати своє майбутнє – це майже провокація. Це ніби знову прийняти [розділення світу на] сфери впливу, прийняти, що великі країни мають своєрідний вплив на сусідів. Я не хочу жити в такому світі, тому що я родом із маленької країни, яка межує з великою країною. Якщо ми приймемо, що великі країни можуть вирішувати, що можуть чи не можуть робити малі сусіди, тоді ми повернемося у старі часи. Ми не хочемо такого світу. Нам потрібен світ, який будують на правилах, на повазі для націй, незалежно від розміру збройних сил, економік або чого завгодно. Це фундаментально, і якщо ми почнемо щодо цього шукати компроміси, то ми будемо на дуже небезпечному шляху до місця, у якому ми не хочемо опинитися", – підкреслив генсек.

Він продовжив, що Грузія хоче бути членом НАТО, і "не Росії це зупинити".

"Буде чи ні Грузія членом – це вирішувати Грузії та союзникам, і тільки їм. Тому що все інше буде посяганням на суверенні права суверенної незалежної держави. [...] Те, що [Росія] зробила, порушуючи територіальну цілісність і незалежність Грузії, – неприйнятно. Те саме стосується, звісно, й України: незаконна анексія Криму, дестабілізація Донбасу на сході України порушують фундаментальні принципи, завдяки яким ми створюємо мирний і стабільний світ", – додав Столтенберг.

Роль НАТО полягає в підтримці України та Грузії, наданні їм допомоги в розвитку можливостей, проведенні реформ, навчань, через присутність "у різних формах" в обох країнах, уточнив він.

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна дістала статус партнера розширених можливостей.