Доходи Росії від нафти цьогоріч зросли на 50%

Світ

Доходи Росії від нафти зросли на 50% цього року, незважаючи на запроваджені після вторгнення Росії в Україну торгові обмеження, які змусили багатьох нафтопереробників відмовитися від її постачання. Про це 12 травня з посиланням на дані Міжнародного енергетичного агентства повідомило агентство Bloomberg.

Зазначають, що 2022 року Росія заробляла приблизно $20 млрд щомісяця на сукупному продажу нафти та нафтопродуктів на суму майже 8 млн барелів на день.

За даними МЕА, постачання з Росії продовжують надходити, незважаючи на те, що ЄС обговорює заборону імпорту з РФ енергоносіїв, а великі міжнародні нафтові компанії Shell і TotalEnergies обіцяють припинити закупівлі.

Російські енергоресурси мають попит в Азії, особливо в Індії та Китаї.

Москва продовжує отримувати фінансові доходи, порівняно з першими чотирма місяцями 2021 року, пише агентство.

Повідомляють, що у квітні нафтовий блок залишався найбільшим ринком для російського експорту, займаючи 43% експорту країни.

Проте є ознаки того, що стійкість Росії у цій сфері починає знижуватися, зазначає МЕА.

Зокрема, постачання минулого місяця скоротилося на 1 млн барелів на день, і ці втрати можуть збільшитися втричі у другій половині року. Санкції ЄС проти російських державних підприємств, таких як виробничий гігант ПАТ "Роснефть", набудуть чинності 15 травня, тоді російські нафтові компанії будуть змушені закрити більше свердловин.

Контекст

4 травня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала шостий пакет санкцій проти РФ. Зокрема, "Сбербанк России" та два інші великі банки планують від'єднати від системи SWIFT. Окрім цього, ЄС заборонить мовлення трьом великим російським державним мовникам. Фон дер Ляєн також анонсувала поетапну відмову ЄС від російської нафти.
У ЄС поки що немає єдності щодо ембарго на російські нафту і газ. За даними The Wall Street Journal, ЄС має намір дати відтермінування 20 місяців Угорщині та Словаччині – двом країнам, які значною мірою залежать від імпорту трубопровідної нафти.
Противниками запровадження нафтового ембарго серед країн ЄС вважали Німеччину, Австрію та Угорщину. Проте 28 квітня віцеканцлер, міністр економіки ФРН Роберт Габек заявив, що країна готова до цього кроку. Міністерка енергетики Австрії Леоноре Гевесслер 2 травня також заявила про готовність підтримати ембарго, якщо ЄС вирішить його запровадити. Досі категорично проти обмеження імпорту енергоресурсів із Росії виступає лише Угорщина.
8 травня агентство Bloomberg повідомило, що на зустрічі послів країн ЄС, яка відбулася 8 травня, не було досягнуто консенсусу щодо введення нового пакету санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну. Угоди не вдалося досягти у зв'язку з позицією Угорщини – вона продовжує блокувати пропозицію щодо заборони імпорту російської нафти. За даними агентства, очікують, що перемовини відновлять "найближчими днями".
9 травня фон дер Ляєн провела перемовини з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном. За її словами, є прогрес, але потрібна подальша робота.