Франція хоче відвести 10% своєї території під захист біорізноманіття

Стратегія, на яку чекали вже два роки, пропонує низку заходів для захисту й відновлення природних наземних і морських територій.

Вона ґрунтується на Куньмін-Монреальській угоді, досягнутій у грудні на Конференції з біорізноманіття COP15, та Стратегії ЄС із біорізноманіття до 2030 року, яка передбачає ефективний захист 30% суші й океанів, відновлення 30% деградованих екосистем і скорочення на 50% використання пестицидів.

За даними Міжурядової науково-політичної платформи ООН із біорізноманіття та екосистем, 1 млн видів у світі опинився під загрозою зникнення, а три з чотирьох наземних екосистем вважають деградованими. Франція посідає шосте місце у світі за кількістю видів, які опинилися під загрозою зникнення.

Із 40 заходів, передбачених у запропонованій французькій стратегії, уряд хоче збільшити площі, які перебувають під "сильним захистом", із менше ніж 5% сьогодні до 10% території країни до 2030 року.

Ще однією головною віхою стратегії є мета уряду повністю захистити морські акваторії та материкові льодовики до 2030 року, тоді як сьогодні під захистом – лише 60% цих територій.

Інші заходи охоплюють боротьбу з меліорацією (комплекс заходів із корінного поліпшення угідь і підвищення родючості ґрунтів), забрудненням пластиком і підводним шумом, заборону імпорту продуктів, які сприяють вирубуванню лісів за кордоном, зменшення удвічі світлового забруднення і зменшення впливу пестицидів.

Відновлення природи також закладено в основі стратегії. Франція планує висадити 50 тис. км живоплотів і створити 50 тис. га водно-болотних угідь. Загалом щороку відновлюватимуть 120 тис. га природних територій, що удвічі зменшить темпи їх руйнації.

Для реалізації цих заходів уряд Франції обіцяє "безпрецедентний" бюджет у розмірі €1 млрд 2024 року, що на €250 млн більше, ніж попереднього року. Для "посилення цих дій" уряд також планує створити 141 робоче місце в урядових відомствах і розширити повноваження 1700 державних інспекторів з охорони довкілля.

Водночас стратегію, презентовану в загальних рисах у липні минулого року, розкритикував за "частковість і неповноту" амбіцій, зокрема, Національний комітет із біорізноманіття, який об'єднує 150 науковців, представників місцевої влади та неурядових організацій.