Основними наслідками санкцій для "Газпрому" є скорочення обсягів експорту, які відновляться до рівня 2020-го не раніше ніж 2035 року, ідеться в документі.
Експерти прогнозують, що експорт компанії в Європу до 2035 року в середньому сягне 50–75 млрд м³ на рік, що становитиме лише третину довоєнного рівня.
Хоча "Газпром" сподівається, що новий трубопровід у Китай допоможе компенсувати втрачені обсяги європейського експорту, його потужність – лише 50 млрд м³ на рік, а ціни в азійській країні набагато нижчі, ніж у Європі, до того ж його будівництво ще не завершили, ідеться в публікації.
Компанії буде важко повернутися до зростання без значної державної підтримки в пошуку нових ринків для свого газу, ідеться в дослідженні.
Старша наукова співробітниця вашингтонського Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова після прочитання дослідження заявила, що "Газпром" зайшов у глухий кут і "вони це чудово розуміють".
За словами старшого наукового співробітника російського Євразійського центру Карнегі в Берліні й колишнього керівника стратегічного відділу нафтового підрозділу компанії "Газпром нефть" Сергія Вакуленка, "Газпром" регулярно замовляє сторонні дослідження, щоб допомогти йому аргументувати свої преференції й додаткове фінансування від Кремля.
Контекст
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, країни Заходу ввели кілька пакетів санкцій проти Росії, а також почали масово відмовлятися від російських нафти й газу і шукати їм альтернативу.
У серпні 2022 року Єврокомісія затвердила план економії газу на 15%. Це сталося на тлі скорочення постачання російського газу в Європу.
За даними Єврокомісії, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у 2021 році, ЄС імпортував 83% свого природного газу, причому майже 50% – із Росії. 2022 року частка російського газу на європейському ринку різко знизилася, у червні 2022 року вона становила приблизно 20%. У Єврокомісії повідомили, що загалом у 2022 році ЄС імпортував із Росії менше ніж 25% трубопровідного газу і СПГ, ще приблизно 25% – з Норвегії, 11,6% – з Алжиру.
У вересні 2023 року "Газпром" в опублікованій звітності повідомив про скорочення видобутку на 25% і звинуватив у цьому "політично вмотивовані рішення низки країн".
2022 року "Газпром" оголосив про рішення не виплачувати акціонерам дивідендів за підсумками 2021 року. 30 червня заступник голови правління "Газпрому" Фаміл Садигов повідомив, що виплата доходів акціонерам "недоцільна", а пріоритетним завданням компанії буде "підготовка до виплати податків у підвищеному розмірі".
Рівно за рік загальні збори акціонерів "Газпрому" заочно вирішили знову не виплачувати дохід власникам акцій компанії. Рекомендацію Садигов пояснив тим, що компанія і так "забезпечила інвесторам надприбутки", виплативши акціонерам на 115 млрд руб. більше за рівень, передбачений дивідендною політикою.
4 травня "Газпром" опублікував звіт, з якого випливає, що він у 2023 році має чисті збитки у розмірі 629 млрд руб. (приблизно $6,8 млрд).
-1 Київ
