Іран уперше заглушив Starlink під час загальнонаціонального вимкнення інтернету – експерт

Іран уперше заглушив Starlink під час загальнонаціонального вимкнення інтернету – експерт Доступ до Starlink в Ірані порушено на 30–80% залежно від регіону, повідомив Рашіді
Фото: EPA

Під час масштабних загальнонаціональних протестів в Ірані влада не лише повністю вимкнула інтернет, а й уперше застосувала військові глушники, щоб вивести з ладу супутниковий інтернет Starlink. Про це 9 січня повідомило IranWire із посиланням на інтернет‑дослідника Аміра Рашіді.

За його словами, мільйони громадян не можуть виходити в мережу, здійснювати дзвінки й діставати інформацію, а доступ до Starlink порушено на 30–80% залежно від регіону.

Рашіді наголосив, що такого втручання він не фіксував за 20 років досліджень, а технологія, імовірно, є високотехнологічною й військового рівня, можливо, китайського або російського постачання.

Через масштабне застосування глушників по всій країні рівень роботи Starlink сильно різниться: у деяких регіонах під'єднання ще є, а в інших – його майже немає. За останніми оцінками, кількість користувачів Starlink в Ірані становить приблизно 40–50 тис. людей, які намагаються через супутниковий інтернет обмінюватися фото, відео й репортажами з протестів.

Одночасно було вимкнено мобільні мережі й домашні Wi-Fi, що зробило недоступними банківські сервіси, застосунки для таксі й онлайн-магазини, а міжнародні дзвінки заблокованими.

Після вимкнення влада запровадила систему "білих списків", дозволяючи обмежений доступ до інтернету лише окремим акаунтам і установам, зокрема державним ЗМІ й урядовим каналам у Telegram.

Експерти наголошують, що вимкнення Starlink – це новий рівень цифрового придушення протестів, який демонструє безпрецедентне застосування військових глушників на території Ірану.

Американська правозахисна організація Human Rights Activists News Agency зазначала, що через повне вимкнення інтернету й міжнародного зв'язку дістати незалежне підтвердження подій у країні вкрай складно.

Контекст

Масові антиурядові протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "заколотниками" й закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками і правоохоронцями виникли сутички, котрі, як пише Reuters, стали найкривавішими за останні три роки.

2 січня президент США Дональд Трамп пригрозив втрутитися в разі придушення мирних протестів в Ірані.

10 січня армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану пригрозив стратою учасникам протестів. Цього самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу ІрануСенатор Конгресу США від Республіканської партії Ліндсі Грем зазначив, що американська допомога "вже в дорозі".

WSJ писала, що США обговорюють імовірний удар по Ірану. У відповідь на це спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф назвав Ізраїль і військові й судноплавні об'єкти США "легітимними цілями" в разі американського нападу.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів