За його словами, у випадку, якщо провладна партія "Грузинська мрія" продовжить авторитарний курс, можливі всі варіанти реагування, "включно з потенційним тимчасовим зупиненням схеми лібералізації візового режиму".
Відповідно до угоди, укладеної 2017 року, грузини можуть відвідувати країни ЄС, які входять до Шенгенської зони, до шести місяців на рік без віз. Документ зобовʼязує Грузію виконувати конкретні умови, серед яких захист прав людей і запобігання дискримінації, пише видання.
"Оцінку, звісно, буде проведено в разі розвитку подій, які становлять загрозу для внутрішньої безпеки Шенгенської зони, а також у разі подальшого занепаду демократії в Грузії", – додав речник.
Контекст
15 квітня парламент Грузії почав розглядати скандальний законопроєкт про "іноагентів". Це знову спровокувало масові акції протесту. Попри це, 17 квітня парламент ухвалив законопроєкт у першому читанні, 1 травня – у другому. 14 травня закон ухвалили у третьому, остаточному читанні. Один із лідерів керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе заявляв, що документ нібито відповідає європейським стандартам. Його розкритикували в ЄС і США, але похвалили у РФ.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала на документ вето. 28 травня парламент Грузії остаточно затвердив закон, подолавши вето президента. 28 травня президентка запропонувала громадянам країни провести референдум щодо цього. За її словами, референдум буде присвячено тому, чого хоче населення Грузії – "європейського майбутнього чи російського рабства".
Відкликати закон про "іноагентів" закликали Грузію верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель і Єврокомісія. За даними ЗМІ, ЄС заморозить заявку Грузії на вступ, якщо закон про "іноагентів" набуде чинності.
Ухвалений у Грузії закон "Про прозорість іноземного впливу" є відступом від кроків, викладених у рекомендації комісії щодо надання країні статусу кандидата у члени Євросоюзу. Про це йдеться у висновках Європейської ради, опублікованих 27 червня на сайті організації.
+3 Київ
