Європа має бути готовою підтримати Україну в разі скорочення допомоги США

Світ

Країни Євросоюзу мають і далі надавати Україні допомогу на постійній основі, навіть якщо Сполучені Штати допомагатимуть їй у меншому обсязі, ніж раніше. Про це президент Франції Еммануель Макрон заявив 30 січня на спільній пресконференції із прем'єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, відео опублікував Regeringskansliet.

"Ми маємо організуватися в такий спосіб, щоб у разі, якщо Сполучені Штати зроблять суверенний вибір припинити або скоротити цю допомогу, це не мало жодного впливу на ситуацію в Україні", – зазначив він.

Макрон також додав, що підтримка, яку країни ЄС надають Україні, мусить бути довгостроковою.

"Ми маємо можливість підтвердити це разом тут, а також повторити це в четвер на засіданні Європейської ради", – підкреслив президент Франції.

Стосовно ймовірного рішення щодо України на засіданні Євроради, яке відбудеться 1 лютого у Брюсселі, Макрон зазначив, що програма допомоги Україні дасть ЄС змогу брати участь як у відновленні країни, так і в реформах, необхідних для її підготовки до вступу в ЄС.

"Ми повернемося до фінансових питань, європейської багаторічної фінансової програми, яку мають переглянути в середньостроковій перспективі, і далі надаватимемо підтримку Україні", – наголосив він.

Контекст

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні". У Білому домі розраховують, що Конгрес США зможе ухвалити його в січні.
Крайній термін, коли Конгрес США може схвалити додаткове фінансування для України, – це кінець січня, інакше затримка вплине на ситуацію на фронті, підкреслив 17 січня глава українського МЗС Дмитро Кулеба.