Європейський союз продовжив на рік санкції проти посадових осіб із Білорусі. Про це йдеться в пресрелізі Ради Європи.
"Сьогодні Рада постановила продовжити до 28 лютого 2022 року обмежувальні заходи щодо високопосадовців, відповідальних за жорстокі репресії й залякування мирних демонстрантів, членів опозиції й журналістів у Білорусі, а також осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів виборів. Санкції ЄС також спрямовано на економічні суб'єкти, великих бізнесменів і компанії, які отримують вигоду від режиму Олександра Лукашенка і/або підтримують його", – ідеться в повідомленні.
Обмежувальні заходи забороняють поїздки до ЄС і заморожують активи занесених до списку осіб. Під санкції потрапили 88 осіб, включно з Лукашенком, а також сім організацій. Окрім того, фізичним і юридичним особам із ЄС заборонено прямо або побічно надавати кошти перерахованим особам.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстоко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, нададуть 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.