За їхніми словами, у Брюсселі план Пекіна зустріли неоднозначною реакцією. З одного боку, залучення країн Глобального Півдня, таких як Китай, на думку європейців, може сприяти прийняттю розміщення іноземних військ для контролю за дотриманням миру. З іншого боку, за словами обізнаного з обговореннями високопоставленого дипломата ЄС, "також є небезпека того, що Китай хоче шпигувати передусім в Україні і займає очевидно проросійську позицію замість нейтральної в разі конфлікту".
Водночас більшість країн ЄС із різних причин не схильні завчасно надати можливим миротворцям мандат ООН, на відміну від Італії, яка за це рішуче агітує протягом кількох місяців, зазначає ЗМІ.
Високопоставлені дипломати ЄС заявили, що для контролю за дотриманням перемир'я на передовій може бути використано переважно дрони. Що відбуватиметься в разі порушення перемир'я, має бути визначено в мандаті.
Як зазначає видання, можливо, що, як і у випадку з моніторингом Мінських угод 2014 року Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), порушення перемир'я лише реєструватимуть, однак є ймовірність, що мандат міститиме пункт про безпосереднє втручання миротворців у війну в разі її відновлення.
Контекст
Китай із початку повномасштабного нападу РФ на Україну в лютому 2022 року публічно дотримувався нейтральної позиції та закликав до переговорів, але в ООН часто голосував так само, як країна-агресор Росія, і постачав їй деяку військову техніку.
За даними США, навесні 2024 року Китай посилив підтримку РФ, передає їй розвіддані, оптику для військової техніки, ракетне паливо, верстати для виробництва танків та інші товари. У листопаді Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на три джерела повідомило, що Китай уперше надав РФ зброю для використання у війні проти України.
2023 року Китай презентував власний "мирний план" щодо війни, яку Росія розв'язала в Україні. У ньому діалог і переговори назвали "єдиним життєздатним вирішенням "української кризи".
2024 року, коли Україна проводила Глобальний саміт миру у Швейцарії, Китай не брав участі в саміті. Він разом із Бразилією створив групу "Друзі миру" й виступив зі ще одним "мирним планом". У ньому сторонам, які воюють, пропонували "зупинення воєнних дій, незагострення конфлікту й непоширення його на нові території".
Зеленський назвав китайсько-бразильську пропозицію миру деструктивною. "Хай Україна піде на компроміс" – який компроміс? Просто віддати свою землю, забути, що вони вбивають наших людей? Це просто неприйнятні речі", – сказав президент.
20 серпня Зеленський заявив, що Україна не зацікавлена в гарантіях безпеки від Китаю для забезпечення мирного договору з Росією.
Речниця МЗС КНР Мао Нін відреагувала на заяву українського президента. "Китай завжди займав об'єктивну і справедливу позицію й завжди був чесним і неупередженим щодо "української кризи", що очевидно для всіх", – заявила вона. Нін додала, що Китай готовий відігравати конструктивну роль у врегулюванні "української кризи".
+1 Київ
