$41.28 €43.46
menu closed
menu open
weather 0 Київ
languages

Ларіна: Для Венедиктова закриття "Эха Москвы" було ударом. Мені здається, він був упевнений, що його голови не знімуть, а вони зняли. Не знаю чому: чи тому що Гордон був в ефірі, чи Портников, чи ще хтось G

Ларіна: Для Венедиктова закриття "Эха Москвы" було ударом. Мені здається, він був упевнений, що його голови не знімуть, а вони зняли. Не знаю чому: чи тому що Гордон був в ефірі, чи Портников, чи ще хтось Ларіна, Венедиктов і ще одна ведуча "Эха Москвы" Ірина Петровська
Фото: xlarina1 / Instagram

Російська журналістка, колишня ведуча "Эха Москвы" Ксенія Ларіна, яка живе в Португалії, вважає, що насправді ця радіостанція мала припинити мовлення не 2022 року, а ще раніше, хоча її головний редактор Олексій Венедиктов до кінця не вірив, що ЗМІ можуть закрити. Про це Ларіна сказала в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.

Російська влада закрила "Эхо Москвы" в березні 2022 року після початку повномасштабної війни Росії проти України. Радіостанцію ліквідували після того, як надійшов припис генпрокуратури РФ, де стверджували, що вона нібито поширює неправдиві відомості про війну в Україні. "Эхо Москвы" мовила 32 роки.

"Я скажу так: воно пережило свою смерть. Воно мало померти. Ви це самі знаєте. Ви часто виступали в нас на "Эхе" в різних програмах, в "Особом мнении"... Ми цю смерть пережили давно. Ми мали померти набагато раніше, і лише зусиллями й можливостями однієї-єдиної людини Олексія Венедиктова ми ще якийсь час жили, але це було вже не те "Эхо". Хоча я намагалася, скажу вам чесно", сказала Ларіна.

Журналістка наголосила, що вона не має жодних претензій до Венедиктова як до головного редактора. Вона стверджує, що він жодного разу за всі роки співпраці не зробив їй зауваження щодо змісту ефірів і не давав вказівки, кого можна, а кого не можна запрошувати.

Гордон сказав, що він не заздрить Венедиктову і вважає його "глибоко нещасною людиною".

"У глибині душі, я думаю, він ліберал, що жив багато років на "газпромівські" гроші, і виявляв дива еквілібристики (за даними "Русской службы BBC", "Газпром-Медіа" належало 66% акцій радіостанції". "ГОРДОН"). Коли гроші дають кляті кремлівці, ти начебто кажеш їм, що робиш для них, – а може, й робиш для них – і водночас ти їх б'єш..." – наголосив журналіст.

Він наголосив, що дуже засмучений позицією Венедиктова після початку великої війни.

"Він себе ніяк не показав, ніяк не виявив і не заявив громадянської позиції. Що дає змогу мені зробити висновок, що він таки з ними, він таки їхня людина. Він залишився в Москві. Але це його вибір. Я ніколи нічийого вибору принципово не засуджую. Кожен обирає собі те, що вважає за потрібне. Але некролог, я думаю, він собі зіпсував", – сказав Гордон.

Ларіна відповіла, що не погоджується з думкою, що Венедиктов "не заявив своєї позиції".

"Мені здається, що він зовсім не підтримує цієї війни й говорить про те... Не знаю, чи говорив він слово "злочин", але [точно] говорив, що це трагічна помилка, що це неправильно, що "я цього не підтримую". Але я не хочу бути в цьому сенсі його адвокатом. Він людина досвідчена й не потребує мого захисту. Він сам себе захистить. І ви самі це чудово бачите, як він сам себе захищає, який він упертий. У нього немає заднього ходу. Не буває у Венедиктова заднього ходу. Він однаково буде затятим, зокрема й у своїх помилкових поглядах. Це так. Але повторю: для мене важливо, що він проти війни. Це точно",   сказала журналістка.

Вона нагадала, що Венедиктов залишається в Москві, тому закликала все сказане "ділити на 25".

"Я говорила це у своїх ефірах і у вас повторю: я не розумію і не уявляю, що таке журналістика в нинішній Росії. Що таке "я кажу те, що думаю, перебуваючи в Москві"? Це, безумовно, або лукавство, або таке собі самовмовляння. Я сам себе вмовляю, що я вільний. Але це ж не так. І чудово всі розуміють, що, якщо ти перебуваєш у Москві, у Росії, ти зобов'язаний підкорятися злочинним законам, які вони ухвалюють і ухвалюють. А це означає, що ти не можеш говорити правду. Ти однаково намагаєшся крутитися, намагаєшся говорити якоюсь езоповою мовою. Але це не може бути справжньою правдою",  сказала журналістка.

Гордон відреагував, що в такому разі краще взагалі мовчати, і додав, що йому було соромно слухати низку заяв Венедиктова.

"Краще мовчати. Це моя думка", – сказав журналіст.

Ларіна відповіла, що, "мабуть, погодиться", але звернула увагу на останній перед закриттям тиждень мовлення "Эха Москвы".

"До честі Венедиктова треба нагадати, що протягом останнього тижня, коли працювала радіостанція "Эхо Москвы", уже під час війни, вторгнення, він не змінив сітки взагалі. Він не відмовився від жодного підозрілого гостя, зокрема і від вас. Ви цього тижня війни вже виступали на "Эхе Москвы". І [російський опозиціонер Михайло] Ходорковський виступав, і [український публіцист Віталій] Портников виступав. Я думаю, що це вчинок. Він чудово розумів, чим це може закінчитися. Хоча я свідчу: для нього це був удар, він був усе-таки, як мені здається, упевнений, що вони його голови не знімуть, а вони зняли, сказали "все". Не знаю чому: чи тому що Гордон був в ефірі, чи Портников, чи ще хтось, – але було зрозуміло, що все. І це сталося одразу, одномоментно", – сказала Ларіна.

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст

Після закриття радіостанції "Эхо Москвы" її журналісти почали публікувати свої програми на YouTube-каналі "Живой гвоздь", там зараз майже 800 тис. підписників. У червні 2022 року в інтерв'ю "Немецкой волне" Венедиктов так прокоментував закриття "Эхо Москвы": "Ну, вбили. Убили, поплакали, пішли далі".

За рік Венедиктов зробив кілька скандальних заяв. Зокрема, він сказав, що російський ракетний удар по торговельному центру у Кременчуці Полтавської області, унаслідок чого, за даними ООН, загинула 21 людина, не був воєнним злочином. Журналіст заявив, що ракета, яку тоді застосувала російська армія, – не високоточна зброя, "на пів кілометра вона може від цілі ліворуч, праворуч ходити".

Заяву Венедиктова прокоментував постійний представник України в ООН Сергій Кислиця. "Шайстер (сленг) – той, хто діє неетично, безсовісно, особливо в юридичній практиці, у політиці. Перше книжне використання у 1843 році, коли шахраї у Нью-Йорку видавали себе за адвокатів. Так і тут – мовляв, як влучив у ТРЦ без умислу, то й не злочинець", – наголосив дипломат.