Закон вносить зміни до Кримінального кодексу країни, згідно з якими вводять кримінальну відповідальність за заклики до застосування санкцій щодо Білорусі, її громадян та організацій.
Якщо заклики звернено до пересічних осіб, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, якщо їх звернено до інших держав, міжнародних та іноземних організацій – до 10 років, якщо заклики здійснює посадовець із використанням службових повноважень або вони призвели до "тяжких наслідків", наприклад, обмеження торгівлі, занесення підприємств до санкційного списку, – до 12 років.
У пресслужбі Лукашенка заявили, що реалізація передбачених законом заходів буде "адекватною відповіддю на спроби заподіяння шкоди національній безпеці з боку деструктивних сил".
Контекст
2 грудня 2021 року США, Євросоюз, Канада та Великобританія синхронно ввели новий пакет санкцій через міграційну кризу на кордоні Білорусі та країн Євросоюзу. Окрім того, США, ЄС, Великобританія та Канада висунули вимогу, щоб "режим Олександра Лукашенка [який вважає себе президентом Білорусі] негайно і повністю припинив організацію незаконної міграції через кордон із Євросоюзом", а також закликали звільнити майже 900 політичних в'язнів у Білорусі.
Перед цим протягом 2020–2021 років ЄС ввів проти Білорусі чотири пакети санкцій за фальсифікацію результатів президентських виборів та насильницьке придушення мирних протестів, а також за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську: три торік, і один – цього року. За підсумками цих санкцій у списку, як повідомляє "Немецкая волна", опинилися 166 фізичних осіб, зокрема сам Лукашенко, а також 15 установ та підприємств.
До одного з європейських санкційних пакетів приєдналася Україна.
Міністерство закордонних справ Білорусі пообіцяло "жорстку асиметричну відповідь" на санкції ЄС, заявивши, що країну "демонізують".