Зміни до закону передбачають поширення кримінальної відповідальності за держзраду, вчинену посадовою особою, на всіх осіб, які обіймають державні посади.
"Водночас за зраду держави, вчинену посадовою особою або військовослужбовцем, запроваджується можливість застосування виняткової міри покарання – смертної кари", – ідеться в повідомленні.
Також закон вводить кримінальну відповідальність за "пропаганду тероризму, дискредитацію збройних сил, інших військ і військових формувань, воєнізованих організацій і порушення вимог щодо захисту державних таємниць".
Контекст
Білорусь – єдина країна у Європі, де не скасовано страти. З 1990-х років у країні виконали понад 400 смертних вироків, зазначило "Радио Свобода". Правозахисники неодноразово зазначали, що таке покарання влада може використовувати як репресії та погрозу для опозиціонерів у сфабрикованих кримінальних справах, додала "Немецкая волна".
У Білорусі смертну кару застосовують за скоєння особливо тяжких злочинів – убивство двох і більше людей, пояснював "Sputnik Беларусь". Вирок виконують через розстріл. Родичам і близьким не повідомляють про місце поховання тіла. Не застосовують розстрілу стосовно жінок і неповнолітніх.
Проєкт закону подала в парламент Рада міністрів, його ухвалили в першому читанні 7 грудня 2022 року. Опозиційний Telegram-канал NEXTA тоді писав, що влада робить перший крок у бік "масових розстрілів політичних опонентів". 21 лютого 2023 року законопроєкт ухвалили у другому читанні.