0 Київ
Закон спрямовано на "підвищення ефективності виконання кримінальним законодавством завдань з охорони миру і безпеки людства, людини, її прав і свобод, суспільних і державних інтересів, конституційного ладу Республіки Білорусь", пише агентство.
Ухвалена редакція закону вносить коригування у Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси і, зокрема, передбачає можливість застосування смертної кари щодо посадовців, які обіймають державну посаду, і тих громадян, на яких поширюється статус військовослужбовця, котрий вчинив злочин, передбачений ст. 356 КК (держзрада).
Крім того, новий закон допускає покарання у вигляді штрафу за скоєння злочинів "проти миру й безпеки людства, громадської безпеки, безпеки руху, здоров'я населення і держави". Розмір – до 50 тис. базових величин (25 млн грн). У чинному КК максимальний розмір штрафу – удесятеро менший, зазначає БЕЛТА.
Проєкт закону подала в парламент Рада міністрів, його ухвалили в першому читанні 7 грудня 2022 року. Опозиційний Telegram-канал NEXTA тоді писав, що влада робить перший крок у бік "масових розстрілів політичних опонентів".
"Лукашисти збираються повернути в Білорусь 37-й рік. Ті, хто ухвалює злочинні закони за вказівкою диктатора, мають так само відповідати, як і ті, хто їх виконує. Так звані парламентарі – такі самі злочинці та зрадники білоруського народу, як омонівці й губозіки", – вважають журналісти.
27 квітня 2022 року Палата представників НЗ ухвалила у двох читаннях законопроєкт про смертну кару за замах на скоєння теракту. Як заявляв Білоруський Гельсінський комітет, мета розширення сфери застосування страти – вплинути на активність протестних дій проти участі Білорусі в агресії Росії проти України. У комітеті зазначили, що неприпустимо використовувати страту як погрозу чи інструмент політичного тиску.
