В указі №356 йде мова про зміни до низки попередніх указів Лукашенка щодо розвитку положень оновленого закону "Про органи державної безпеки Республіки Білорусь".
"Передбачено підпорядкування органів державної безпеки винятково президенту Білорусі, удосконалюють їхню систему", – ідеться в повідомленні.
Указ №355 передбачає реорганізацію держустанови "Інститут національної безпеки Республіки Білорусь" в Академію національної безпеки. Указ затверджує також статут цієї установи.
Раді міністрів і комітету держбезпеки Білорусі доручено до 1 січня 2023 року вжити заходів, щоб реалізувати ці укази.
Контекст
Президентські вибори в Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року. За офіційними даними, переміг на них Олександр Лукашенко, який перебував при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували впевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі в серпні 2020 року розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми офіційними результатами. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз і США неодноразово вводили санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів.
Щодо КДБ Білорусі, зазначає "Радіо Свобода", є безліч свідчень про його дію як репресивного органу, про незаконні затримання, тортури й безслідні зникнення опозиційних активістів.
-3 Київ
