Цього тижня уряд Мерца заявив, що підтримує заборону газопроводів у межах майбутнього раунду санкцій ЄС проти Росії за війну в Україні, нагадує видання.
За словами трьох посадовців, німецький канцлер прагнув придушити будь-які внутрішні дебати стосовно доцільності можливого відновлення проєкту.
Повідомлення FT у березні про те, що пов'язані з Кремлем російські й американські бізнесмени прагнуть відновити будівництво газопроводів, спонукали Мерца почати дискусії з офіційними особами в Берліні та Брюсселі про те, як цьому запобігти, зазначило одне із джерел ЗМІ.
Занесення "Північних потоків" до санкційного списку ЄС "потенційно знімає для нього політичну проблему", додав співрозмовник медіа.
За словами джерела, це також дасть змогу взяти долю газопроводів у руки Європи замість того, щоб Берлін самостійно протистояв потенційному тиску з боку США і Росії.
Хоча Берлін не контролює жодного із чотирьох газопроводів, які зараз виведено з експлуатації після вибухів, котрі пошкодили три з них 2022 року, він має видати сертифікат на відновлення роботи газопроводу, ідеться в матеріалі.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн минулого тижня після консультацій із Мерцом згадала "Північні потоки", говорячи про "новий пакет санкцій" проти РФ, зазначило джерело.
Комісія має намір почати офіційні переговори з урядами країн ЄС наприкінці цього тижня, наголосили співрозмовники.
Контекст
"Північні потоки" – газопроводи між РФ і Німеччиною, які пролягають дном Балтійського моря. "Північний потік" потужністю 55 млрд м³ газу на рік запустили у 2011–2012 роках, він функціонував до кінця 2022 року. "Північний потік – 2" аналогічної потужності наприкінці 2021 року був готовий до експлуатації, але не почав працювати через санкційні обмеження, пов'язані з повномасштабним вторгненням РФ в Україну.
У вересні 2022 року на "Північних потоках" сталися вибухи, унаслідок яких було пошкоджено три із чотирьох ниток газопроводів. Проведене в Німеччині розслідування виявило, що до підриву газопроводів причетні українці, але в Україні ці підозри відкидають.
У листопаді 2024 року The Wall Street Journal повідомила, що американський інвестор Лінч, який багато років жив у РФ, хоче купити "Північний потік – 2", якщо його виставлять на аукціон у межах швейцарської процедури банкрутства. Журналісти з'ясували, що в лютому 2024 року Лінч попросив у мінфіну США дозвіл на проведення переговорів із підсанкційними особами. Лінч переконував американських чиновників, що володіння газопроводом дасть важіль у будь-яких мирних переговорах із Росією про закінчення війни, а також служитиме довгостроковим інтересам США, оскільки це "унікальна можливість контролювати постачання енергії до Європи до кінця ери викопного палива".
2 березня 2025 року Financial Times із посиланням на джерела повідомила, що ексглава компанії Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг, особисто знайомий із нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним, запропонував США перезапустити "Північний потік – 2" за їхньою участю. Нібито цей крок розглядають у межах зусиль щодо припинення війни в Україні й поглиблення економічних зв'язків між США та Росією.
2 березня Bild писала, що влада США останні кілька тижнів вела у Швейцарії таємні переговори, присвячені постачанню російського газу до Німеччини газопроводом "Північний потік – 2".
24 квітня держсекретар США Марко Рубіо сказав, що Штати не працюють над зняттям санкцій із газопроводу "Північний потік – 2".