-2 Київ
Віцеспікер Держдуми, заступник голови Парламентської асамблеї Ради Європи Петро Толстой не відкидає ініціювання надзвичайної тристоронньої процедури, яка дає змогу вивести РФ із Ради Європи (РЄ) у зв'язку з відмовою Росії виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про звільнення опозиціонера Олексія Навального. Про це Толстой написав 18 лютого в Telegram.
"Чим нам загрожує відмова від виконання рішення ЄСПЛ щодо Навального? Не відкидаю, що найближчим часом можуть ініціювати надзвичайну тристоронню процедуру або розпочати моніторинг. Ми до цього готові", – зазначив Толстой.
За його словами, "не всі країни – члени РЄ виконують рішення Європейського суду".
Надзвичайний тристоронній механізм щодо подолання кризових ситуацій РЄ – багатоетапна процедура врегулювання питань Ради Європи щодо однієї із країн-учасниць. Як зазначає російський "Інтерфакс", підсумком процедури може стати зупинення членства або вихід країни з організації, якщо не вдасться дійти консенсусу і ситуація зайде у глухий кут.
17 лютого під час прямого ефіру на каналі "Дума ТВ" в Instagram Толстой говорив, що Росія не звільнятиме Навального на вимогу ЄСПЛ. Він зазначав, що в російській конституції є стаття, згідно з якою РФ може не виконувати своїх міжнародних зобов'язань, якщо йдеться про "політизовані трактування міжнародних органів, таких як ЄСПЛ".
Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков 18 лютого заявляв, що у Кремлі вважають вимогу ЕСПЛ звільнити Навального "неправомірним рішенням".
17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна. Одразу після повернення політика затримали у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і вісім місяців.
Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. людей, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ відбулися нові мітинги, але вони були не такими багатолюдними. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.
17 лютого стало відомо, що Європейський суд із прав людини вимагає від Росії негайно звільнити Навального.
Як пояснила "РИА Новости" адвокатка Навального Ольга Михайлова, ЄСПЛ застосував правило 39 регламенту про введення забезпечувальних заходів. Вони є обов'язковими для виконання, їх використовують, якщо суд вважає, що заявнику загрожує небезпека.
