"Ми не можемо забути окупований Кримський півострів і ситуацію в Східній Україні. Україна має в нашій особі тверду й непохитну підтримку свого суверенітету, територіальної цілісності та політики невизнання незаконної анексії Криму Росією", – сказала Кальюлайд.
Вона обіцяла, що Естонія як обраний член Ради Безпеки ООН і далі порушуватиме питання про агресію Росії на Донбасі та незаконної анексії Криму на порядку денному Радбезу ООН.
"Безпека є неподільною: безпека України – це і наша безпека", – підкреслила президентка Естонії.
Вона також нагадала про репресії в Білорусі й закликала "бути солідарними проти агресивних і дестабілізувальних дій режиму Олександра Лукашенка".
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази.
За даними Організації Об'єднаних Націй, за час конфлікту загинуло до 13,4 тис. осіб, президент України Володимир Зеленський на Генасамблеї ООН заявив про майже 15 тис. загиблих.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню. Упродовж року дії перемир'я загинуло 45 українських військовослужбовців і 163 дістали поранення, повідомляли у ТКГ 27 липня.