Міжнародний олімпійський комітет (МОК) не визнав сина Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, – Віктора – новим президентом Національного олімпійського комітету (НОК) країни. Про це йдеться в повідомленні, опублікованому 8 березня на офіційному сайті МОК.
У МОК зазначили, що Олімпійський комітет Білорусі не зміг повністю виконати вимоги, висунуті комітетом МОК 7 грудня 2020 року. Зокрема, "забезпечити належний захист спортсменів від політичної дискримінації всередині НОК".
Крім Лукашенка, МОК не визнав обрання Дмитра Баскова членом виконкому НОК Білорусі. У МОК зазначили, що зв'язок з Олімпійським комітетом підтримуватимуть через генсекретаря організації, зараз цей пост обіймає Поліна Головіна.
"Виконком МОК і далі стежитиме за ситуацією й залишає за собою право розглянути будь-які наступні дії або скасувати будь-які із цих тимчасових заходів, залежно від розвитку ситуації", – зазначають у повідомленні.
7 грудня президент МОК Томас Бах заявив, що тодішнє керівництво НОК Білорусі не захищало спортсменів від політичної дискримінації. МОК вирішив зупинити всі фінансові виплати НОК Білорусі, за винятком виплат, пов'язаних із підготовкою білоруських спортсменів до Олімпійських ігор у Токіо й зимових Олімпійських ігор у Пекіні, а також будь-які обговорення з НОК Білорусі щодо проведення майбутніх заходів.
Крім цього, МОК виключив членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включно з Олімпійськими іграми. Зокрема, тодішнього президента НОК Олександра Лукашенка та його сина Віктора Лукашенка (колишнього першого віцепрезидента).
Попри санкції МОК 26 лютого під час олімпійського зібрання НОК Білорусі Лукашенко-старший передав своєму сину Вікторові повноваження президента Національного олімпійського комітету країни. Лукашенку-старшому запропонували стати почесним президентом НОК, але він відмовився.
Олександр Лукашенко керував НОК із травня 1997 року, а його старший син із листопада 2019-го був першим віцепрезидентом цієї організації.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають масові акції протесту незгодних з результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Європейський союз трьома пакетами ввів санкції проти 88 білоруських урядовців і семи організацій, 25 лютого їх продовжили на рік – до 28 лютого 2022 року.