0 Київ
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, передав своєму старшому синові Віктору повноваження президента Національного олімпійського комітету (НОК) країни. Це відбулося під час олімпійських зборів НОК Білорусі, повідомила пресслужба президента країни 26 лютого.
Генеральна секретарка НОК Поліна Головіна спочатку запропонувала на пост президента комітету дві кандидатури – Олександра Лукашенка і Віктора Лукашенка.
"Якщо дві кандидатури пропонували – для мене це новина. Я думав, що ви з однією вийдете. Я не планував, щоб мене обирали на черговий строк керівником олімпійського комітету. Я попрошу вас, якщо вас це влаштовує, передаю вам свого старшого сина. Обіцяю, що крадіжок, корупції, нецільового використання грошей не буде. І ставлення до спортсменів та тренерів буде найкращим. Що стосується мене, я ж однаково нікуди не дінуся від питань спорту", – прокоментував призначення Лукашенко-старший.
На олімпійських зборах Олександрові Лукашенку запропонували стати почесним президентом НОК. Сам Лукашенко назвав пропозицію передчасною і відмовився. Віктор Лукашенко, за словами його батька, не буде державним службовцем, якщо обійме пост президента НОК.
"Його сьогодні ж буде звільнено з посади помічника президента з національної безпеки з усіма наслідками, які випливають із цього", – сказав Лукашенко.
Олександр Лукашенко керував НОК із травня 1997 року, а його старший син із листопада 2019-го був першим віцепрезидентом цієї організації.
У грудні минулого року МОК ухвалив рішення тимчасово усунути представників Національного олімпійського комітету Білорусі від участі в заходах МОК, зокрема від Олімпійських ігор. У МОК вважають, що нинішнє керівництво олімпійського комітету Білорусі не захищає спортсменів від політичної дискримінації.
У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі із 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, подадуть 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Європейський союз трьома пакетами ввів санкції проти 88 білоруських чиновників і семи організацій, 25 лютого їх продовжили на рік – до 28 лютого 2022 року.
