+3 Київ
Виклик Кузьміна "на прохання" глави МЗС Румунії Лумініци Одобеску пов'язаний "із низкою нещодавніх заяв російської сторони".
Бухарест передав послу "глибоке невдоволення румунської сторони щодо викривленого, урізаного та невідповідного способу розгляду, зокрема в публічній комунікації посольства РФ, важливих тем двостороннього значення, які походять з історичного минулого".
"Послу Російської Федерації нагадали про необхідність повного і постійного залучення в дипломатичну практику, зокрема, у частині дотримання, відповідальної поведінки в публічному спілкуванні", – ідеться в повідомленні МЗС Румунії.
Румунські дипломати не пояснили, про які саме російські заяви йдеться.
"Європейська правда" пов'язує це з озвученим 15 березня закликом посольства РФ у Румунії до "окремих гарячих румунських голів" відмовитися від мрії повернути румунське золото, яке Бухарест передав Москві під час Першої світової війни для захисту на випадок окупації, але якого так і не отримав назад.
Європейський парламент 14 березня ухвалив резолюцію, у якій закликає Російську Федерацію повністю повернути Румунії решту національного надбання Румунії, котре віддали у СРСР на зберігання 1916-го і 1917 року, а Євросоюз – активізувати зусилля, щоб домогтися від Росії повернення золота й об'єктів культурної спадщини.
У відповідь 15 березня посольство РФ у Румунії опублікувало заяву спікерки МЗС країни-агресора Марії Захарової, у якій вона закликає "окремі гарячі румунські голови" відмовитися від "безперспективних мрій і гучних заяв" щодо неповерненого золота.
Як аргументи з питання в тексті заявляють, що "Румунія – колишній союзник Гітлера, війська якої вчинили на території Радянського Союзу жахливі воєнні злочини та злочини проти людяності", а також, що борги Румунії перед Росією та СРСР сягають "приблизно 1,5 тис. тонн золота, що у 20–25 разів більше від загальної вартості всього румунського золотого запасу 1916–1917 років.
