+4 Київ
Про це йдеться у заяві, яку опублікували 22 грудня на сайті зовнішньополітичного відомства Румунії.
"МЗС закликає владу України вже на цьому етапі провести консультації з Венеціанською комісією і повністю виконати її рекомендації з огляду на те, що закон передбачає шестимісячний строк для набуття ним чинності", – ідеться у заяві.
Вказавши на позитивні положення закону, у МЗС Румунії виділили, на думку відомства, його негативні моменти. Серед них – нечітко врегульовані питання мови освіти та використання мов нацменшин в офіційно-діловій сфері (у відносинах із судовими органами, у договорах), а також повноваження центрального органу виконавчої влади, який має реалізовувати відповідну політику, та консультативно-дорадчої ради при ній. Також "залишається питання щодо недостатнього фінансування представницьких об'єднань нацменшин", додали у відомстві.
"Румунія повністю підтримує європейський курс України та розуміє природне прагнення прискорити процес зближення з ЄС, але звертає увагу на те, що несвоєчасне прискорення законодавчого процесу у цій сфері суттєво вплинуло на процес консультацій із представниками національних меншин, які мають бути предметними, до ухвалення закону", – наголосили у МЗС.
У міністерстві розповіли, що аналіз закону про нацменшини передадуть МЗС України, а також його буде деталізовано у контактах центрального апарату МЗС Румунії з посольством України в Бухаресті та посольства Румунії у Києві з українською владою.
Законопроєкт про національні меншини є одним з обов'язкових пунктів (вимог Єврокомісії), який відкриває Україні шлях до членства в Євросоюзі.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомляв на початку листопада, що Раді надійшов висновок від міжнародних партнерів щодо законопроєкту про національні меншини, пише "Інтерфакс-Україна".
Рада на засіданні 13 грудня конституційною більшістю (324 голоси) ухвалила в цілому законопроєкт про національні меншини. Наразі він очікує на підпис президента України.
Документ на законодавчому рівні вперше закріплює повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері захисту прав і свобод людей, що належать до національних меншин (спільнот), зазначила пресслужба апарату парламенту.
Окрім цього, ухвалений законопроєкт пропонує створити консультативно-дорадчі органи при органах виконавчої влади різних рівнів і центрах національностей в обласних центрах чи інших населених пунктах.
