На прем'єрку Італії Мелоні подали скаргу до МКС за нібито "співучасть у геноциді"

8 жовтня 10:43

Этот материал также можно прочитать на русском

На прем'єрку Італії Мелоні подали скаргу до МКС за нібито "співучасть у геноциді"

Мелоні повідомила про звинувачення проти неї й інших урядовців
Фото: ЕРА

На прем'єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні подали скаргу до Міжнародного кримінального суду (МКС), звинувачуючи в імовірній "співучасті в геноциді" через воєнну операцію Ізраїлю в Газі. Про це 7 жовтня вона розповіла під час інтерв'ю державному телеканалу RAI, заяву Мелоні наводить Reuters.

За словами італійської прем'єрки, окрім неї, аналогічні скарги до МКС подали також на міністра оборони Ґвідо Крозетто, міністра закордонних справ Антоніо Таяні й, імовірно, на главу італійської оборонної компанії Leonardo Роберто Чінголані.

Мелоні назвала це "безпрецедентним випадком", зазначивши, що не знає іншого прикладу, коли демократичний уряд звинувачували в геноциді. Водночас вона не уточнила, хто саме подав скаргу, але підкреслила, що "кожен, хто знає ситуацію, усвідомлює, що Італія не давала дозволу на нові, скажімо так, постачання зброї до Ізраїлю після 7 жовтня [2023 року]", коли після нападу ХАМАС на Ізраїль у Газі розпочалася війна.

Минулого тижня ЗМІ повідомляли про масштабні акції протесту через воєнну операцію Ізраїлю, які виникли по всьому світу, зокрема в Італії. Журналісти зазначали, що Італія дистанціювалася від Ізраїлю після початку його воєнної операції в Газі, однак не розірвала з ним торговельних чи дипломатичних зв'язків і не визнала Палестини.

5 жовтня Notizie.it писало, що в Римі протест охопив понад 1 млн осіб, спричинивши стурбованість щодо громадської безпеки й критику уряду за підтримку Ізраїлю. RAI і Sky TG24 інформували про ще масштабніші мітинги напередодні. З посиланням на найбільшу профспілкову конфедерацію Італії (CGIL) вони заявляли про понад 2 млн протестувальників, водночас, за даними міністерства внутрішніх справ, їхня чисельність становила 400–500 тис. осіб. Люди вимагали реакції уряду на гуманітарну кризу в Газі, читали імена загиблих в анклаві медичних працівників, місцями протести переростали в сутички з правоохоронцями. Учасники блокували дороги, палили смітники, били вітрини, повідомляли також про пошкодження автомобілів співробітників оборонного концерну Leonardo, на них нанесли графіті з написом Free Gaza.

Контекст

Війна в Газі почалася 7 жовтня 2023 року, коли бойовики ХАМАС здійснили масштабний напад на Ізраїль, унаслідок якого загинуло приблизно 1200 людей і понад 250 взяли в заручники.

За даними міністерства охорони здоров'я Гази станом на 5 жовтня 2025 року, від початку ізраїльської воєнної операції загинуло щонайменше 67 139 палестинців, із яких майже половина – жінки й діти, повідомляє Al Jazeera.

Нинішня хвиля протестів була частково спричинена перехопленням Ізраїлем Глобальної флотилії Сумуд із 500 активістами із 44 країн, яка намагалася доправити гуманітарну допомогу в Газу.

Війна триває вже майже два роки. За оцінками ООН, 90% населення Гази було переміщено, а гуманітарна ситуація залишається катастрофічною.

16 вересня комісія ООН звинуватила Ізраїль у геноциді на території Гази. Раніше, 23 серпня, ООН уперше офіційно підтвердила повномасштабний голод у Газі.