Нафтові доходи Росії у 2023 році впадуть щонайменше на 25% – Український інститут майбутнього 

"Уже сьогодні є вагомі свідчення того, що нафтові доходи РФ демонструють потенціал до скорочення, зокрема і пошук Кремлем способів скоротити дефіцит нафтових доходів у майбутньому. Проте слід відзначити існування низки факторів, які впливатимуть на швидкість та ефективність санкцій. Це, зокрема, і глобальні ціни на нафту, стратегія поведінки країн ОПЕК+, можливість інших країн заміщувати поставки РФ у разі її спекулятивних дій", – зазначили в інституті.

На країни, які підтримали ембарго, у 2021 році припадало понад половину російського експорту сирої нафти. На Китай припадало понад 30%, Білорусь – 6,5%, Туреччину – 2,4%, Індію – приблизно 2%. Водночас у процесі скорочення експорту до країн, які підтримали санкції, порятунком для РФ стали лояльні до неї країни: передусім Китай та Індія. Отже, ідеться у статті, відбулася переорієнтація потоків: близькосхідна й американська нафта частково з ринків Китаю й Індії пішла до Європи, а російська – з Європи до Індії й Китаю. І Китай, і Індія залежать від імпорту нафти, але мають надмірні незавантажені нафтопереробні потужності та зацікавлені в імпорті дешевої нафти, додали аналітики.

Китай та Індія намагатимуться дістати знижку на російську нафту, а РФ може опинитися в ситуації диктату "ринку покупця" і буде змушена йти на великі поступки. Окрім того, чинник, який впливає на ціну російської нафти, – ускладнена логістика. Доправлення нафти в Китай та Індію з портів, які раніше експортували ресурс до Європи, означатиме довший маршрут, а отже, й вищі логістичні і страхові витрати, пояснюють експерти.

"Щоб конкурувати з іншими постачальниками для покупців Китаю й Індії, Росії доведеться знижувати ціну, щоб частково покривати більші логістичні витрати", – ідеться у статті.

Аналітики підсумували: введення санкцій проти російського нафтопромислового комплексу матиме вплив на російську економіку, хоча цей вплив буде помірним і з відкладеним ефектом.