За його словами, науковий і технологічний потенціал країни дає змогу реалізувати такий проєкт у відносно короткі строки.
На тлі цих дискусій колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер в інтерв'ю Tagesspiegel заявив, що розглядати ядерне озброєння як національний проєкт було б великою помилкою. На його думку, таке рішення можливе лише в європейському контексті, оскільки американська гарантія безпеки більше не є певною.
"Німеччина ніколи не має діяти сама. Нам потрібні європейські партнери. [...] Німецька ядерна зброя нас не захистить і створить величезні проблеми. До того ж це юридично майже неможливо через міжнародні договори", – сказав Фішер.
Контекст
У світі ядерну зброю має дев'ять держав – США, країна-агресор Росія, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея й Ізраїль. Майже 90% усієї ядерної зброї – у РФ (5580 ядерних боєголовок) і США (3748 боєголовок).
У березні 2024 року нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін заявив, що з військово-технічного погляду Росія готова до ядерної війни, а її стратегічні сили "постійно у стані бойової готовності".
24 лютого 2025 року Макрон заявив, що Франція готова використати свої сили ядерного стримування для захисту Європи. Прем'єр-міністр Литви Гінтаутас Палуцкас відповів, що здатність Франції гарантувати "ядерну парасольку" для Європи зараз "слабка", хоча й назвав цю ідею "цікавою".