+1 Київ
Берлін став одним із найзапекліших противників очолюваних США спроб реквізувати частину майже $300 млрд активів російського центрального банку, які було заморожено на початку війни Росії з Україною, ідеться у статті. Ці побоювання ставлять під загрозу долю ініціативи, пише видання.
Дві третини російських грошей, про які йдеться, зберігають у рахункових палатах Європи. Париж, Рим та Європейський центральний банк також вагаються, побоюючись, що захоплення резервів підірве міжнародну довіру до євро й одновалютних активів, ідеться в публікації.
У "Великій сімці" немає єдиної думки щодо того, чи варто конфіскувати активи Росії. Проти виступає Японія, яка стикається із власними вимогами про репарації з боку Південної Кореї та інших сусідів.
Вимоги про подальші репарації після Другої світової війни переслідували Німеччину протягом десятиліть, що часом погіршувало відносини з її сусідами, пише The Wall Street Journal. Після Другої світової війни Берлін виплатив союзним державам і тодішньому Радянському Союзу компенсацію за агресивну війну Німеччини. За даними єврейських організацій, із 1952 року Німеччина також виділила більше ніж $90 млрд особам, які пережили Голокост, і їхнім сім'ям.
Останнім часом відновилися заклики до подальших репарацій. Польща, у яку нацистська Німеччина вторглася і яку окупувала протягом усієї війни, із 2022 року висунула вимогу до Берліна про компенсацію в розмірі $1,3 трлн, а Греція із 2019 року зробила запит на понад $300 млрд. Німеччина стверджує, що її початкові повоєнні виплати і договір 1990 року, який закріпив кордони країни після її возз'єднання, вирішили проблему.
