$39.57 €42.12
menu closed
menu open
weather +15 Київ

НСЖУ номінувала білоруську асоціацію журналістів на премію ЮНЕСКО

НСЖУ номінувала білоруську асоціацію журналістів на премію ЮНЕСКО У Білорусі нараховують 256 політичних в'язнів
Фото: EPA
Із кінця літа 2020 року в Білорусі затримано й побито сотні журналістів, щодо працівників медіа застосовують тортури і кримінальні переслідування. Про це заявили в Національній спілці журналістів України.

Національна спілка журналістів України висунула незалежну Білоруську асоціацію журналістів номінантом на здобуття премії ЮНЕСКО / Гільєрмо Кано за внесок у свободу преси. Про це 17 лютого написав голова НСЖУ Сергій Томіленко у Facebook.

Рішення про це ухвалив секретаріат НСЖУ, його спрямовано у штаб-квартиру ЮНЕСКО в Парижі.

Із кінця літа 2020 року в Білорусі затримано й побито сотні журналістів, проти працівників медіа застосовують тортури і кримінальні переслідування. Допомогу постраждалим журналістам надає Білоруська асоціація журналістів. Вона нараховує 1300 членів, які працюють у Мінську і регіонах, зазначили в повідомленні.

"Буквально учора ми всі були свідками хвилі нових репресій – обшуку офісу БАЖ у Мінську та помешкань керівників асоціації, незалежних журналістів та правозахисників. Це груба атака на свободу слова та на вільну журналістику, це тиск на адвокатів незалежних журналістів", – заявив Томіленко.

Премію ЮНЕСКО / Гільєрмо Кано за внесок у свободу преси було засновано з ініціативи виконавчої ради ЮНЕСКО 1997 року на честь колумбійського журналіста Гільєрмо Кано, який загинув під час виконання професійних обов'язків. Премією нагороджують осіб або організації, які зробили видатний внесок у захист або розвиток свободи преси, особливо коли це було пов'язано з небезпекою для життя.

Премію щорічно присуджують із нагоди Всесвітнього дня свободи преси, який святкують 3 травня. Переможець отримує грошову нагороду – $25 тис. Лауреата премії обирає генеральний директор ЮНЕСКО на основі рекомендацій авторитетного журі.

У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Станом на початок лютого у країні нараховують 256 політичних в'язнів. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.