Американський президент Барак Обама спростував чутки про можливу участь США у спробі державного перевороту в Туреччині. Про це він заявив під час спільної пресконференції з президентом Мексики Енріке Пен'я Н'єто у Білому домі, повідомляє газета Washington Post.
Сполучені Штати не могли бути залучені до допомоги тим, хто зробив спробу перевороту, це "абсолютно не відповідає дійсності", зазначив Обама.
Він також прокоментував запит Туреччини на екстрадицію підозрюваного в організації перевороту Фетхуллаха Ґюлена, який мешкає в Пенсільванії. Обама заявив, що президент Туреччини Реджеп Ердоган пообіцяв йому надати докази провини Ґюлена.
"Ми можемо прийняти всерйоз будь-які подібні звинувачення, але Америка завжди керується нормами закону", – заявив він. Обама додав, що сподівається, що "надмірна реакція" з боку турецького уряду не знищить громадянські свободи в країні.
У ніч на 15 липня прем'єр-міністр Туреччини Біналі Їлдирим повідомив про спробу воєнного перевороту. Після цього офіцери турецького Генштабу заявили про перехід влади до рук військових.
Гелікоптери путчистів завдали удару по штаб-квартирам поліції та розвідки, а також по парламенту країни в Анкарі. Заколотники пустили в дію бойові літаки. Переворот у країні був пригнічений наступного дня.
Внаслідок протистояння загинули 246 людей, ще приблизно 1500 зазнали поранення.
Після того, як лояльні президенту Ердогану війська запобігли державному перевороту, в країні почалися масові арешти та звільнення прихильників змови. З різних державних міністерств і відомств влада Туреччини звільнила понад 49 тис. осіб. Було затримано 103 генерали та адмірали, 99 з них пред'явили офіційні звинувачення. Це приблизно третина всього військового керівництва країни.
Крім того, у країні відновилася дискусія щодо повернення смертної кари.
Уряд Туреччини заявив, що спроба перевороту була організована послідовниками американського громадянина Ґюлена. Сам Ґюлен, який емігрував із Туреччини до США, заявив про свою непричетність до путчу і припустив, що заколот був постановкою.