Оголошено лауреатів Нобелівської премії 2023 року з медицини. Її присудили за технологію вакцин проти COVID-19


Лауреатами Нобелівської премії з фізіології й медицини у 2023 році стали Каталін Каріко і Дрю Вайсман, повідомила 2 жовтня пресслужба комітету. Вони відомі як творці технології, що лежить в основі мРНК-вакцин проти COVID-19.
Нагороду присудили "за відкриття модифікацій нуклеозидних основ, які дали змогу розробити ефективні мРНК-вакцини проти COVID-19".
Відкриття двох нобелівських лауреатів відіграли вирішальну роль у розробленні ефективних мРНК-вакцин проти COVID-19 під час пандемії, яка виникла на початку 2020 року, заявили в комітеті.
"Завдяки своїм революційним відкриттям, які фундаментально змінили наше розуміння того, як мРНК взаємодіє з нашою імунною системою, лауреати сприяли безпрецедентним темпам розроблення вакцин під час однієї з найбільших загроз здоров'ю людини в наш час", – ідеться в повідомленні.
Як зазначають у пресрелізі, мРНК-технологій раніше не використовували для вакцин, бо мРНК, яку транскрибують in vitro, вважали нестабільною і складною для доправлення, а також вона викликала реакції запалення.
Угорська вчена-біохімік Каталін Каріко й американський імунолог Дрю Вайсман багато років працювали разом у Пенсильванському університеті. Вони зосередилися в дослідженнях на тому, як різні типи РНК взаємодіють з імунною системою, і виявили, що реакція запалення практично зникла, коли до мРНК додали модифікації основ.
"Це було зміною парадигми в нашому розумінні того, як клітини розпізнають різні форми мРНК і реагують на них. Каріко й Вайсман відразу зрозуміли, що їх відкриття має величезне значення для використання мРНК як терапії. Ці результати опублікували у 2005 році, за 15 років до пандемії COVID-19", – зазначають у повідомленні.
У подальших дослідженнях, опублікованих у 2008-му й 2010 році, Каріко й Вайсман показали, що доправлення мРНК, створеної з модифікаціями основ, також помітно збільшує вироблення білка, і в підсумку усунули серйозні перешкоди на шляху до клінічного застосування мРНК.
Інтерес до технології мРНК почав зростати, і у 2010 році кілька компаній працювало над розробленням цього методу. Зокрема, розробляли вакцини проти вірусу Зіка й MERS-CoV, який тісно пов'язаний із SARS-CoV-2. Після спалаху пандемії COVID-19 з рекордною швидкістю розробили дві мРНК-вакцини з модифікованою основою, які кодують поверхневий білок SARS-CoV-2. Повідомляли, що захисний ефект становить приблизно 95%, й обидві вакцини схвалили ще в грудні 2020 року.
Використовували й інші вакцини, засновані на різних методологіях, але гнучкість і швидкість, з якою можуть розробляти мРНК-вакцини, відкривають шлях до використання нової платформи і для вакцин проти інших інфекційних захворювань, зазначають у Нобелівському комітеті. Очікують, що в майбутньому цю технологію також можна використати для доправлення терапевтичних білків і лікування деяких типів раку.
У комітеті нагадали, що Нобелівську премію з фізіології й медицини вже присуджували за розроблення вакцин – 1951 року Макс Тейлер здобув нагороду за вакцину проти жовтої лихоманки.
Нобелівську премію з фізіології й медицини у 2022 році вручили шведському біологу Сванте Паабо. Його дослідження породили нову наукову дисципліну – палеогеноміку.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
18 грудня, 17.23
Події
У США схвалили вакцину проти вірусу, жертвами якого щороку стає приблизно 160 тис. жителів планети
5 травня, 01.50
Світ
21 червня, 13.24
Війна в Україні
Змішали картоплю з борошном – й одразу на сковорідку. Рецепт зразів із найпростіших продуктів
10 травня, 22.07
Бульвар
Як сварилися й мирилися Бужинська і Бучинська
10 травня, 19.06
Новини
"Вродлива, молода, щаслива". Який вигляд має перша дружина Степана Гіги. Фото
10 травня, 16.39
Бульвар