Пашинян і Алієв мають намір зустрітися 5 жовтня в Іспанії

Світ

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Азербайджану Ільхам Алієв планують зустрітися 5 жовтня у Гранаді (Іспанія). Про це повідомили 24 вересня у пресслужбі Ради безпеки Вірменії.

Зустріч планують як п'ятисторонню: за участю президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца та глави Євроради Шарля Мішеля. Секретар Радбезу Вірменії Армен Григорян вирушить із робочим візитом до Брюсселя для її підготовки.

"У Брюсселі 26 вересня запланована зустріч Григоряна з радниками президента Франції, канцлера Німеччини, глави Євроради та помічником президента Азербайджану Хікметом Гаджієвим для підготовки імовірної зустрічі лідерів у Гранаді 5 жовтня", – ідеться в повідомленні.

На початку жовтня в Іспанії відбудеться саміт Європейської політичної спільноти. Зустріч там Пашиняна й Алієва планували ще до вересневої "військової операції" Азербайджану в Нагірному Карабаху.

17 вересня Пашинян заявив журналістам, що угоди про мир з Азербайджаном не підпишуть на зустрічі у Гранаді, повідомляло "Інтерфакс-Азербайджан". "На жаль, ні. Якби було передбачено підписання документа, це означало б, що ми вважаємо, що цей документ відповідає збалансованому інтересу Вірменії і ми готові його підписати", – цитувало агентство. Однак Пашинян зазначив, що ймовірність укладання миру між двома країнами до кінця 2023 року є.

Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру та стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".

"Влада" невизнаної Нагірно-Карабахської республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху виведуть підрозділи армії Вірменії, що залишалися. Крім того, досягнуто угоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху.

22 вересня Азербайджан пообіцяв амністію для бійців Нагірного Карабаху, які складуть зброю.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка з'єднує Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом".