Прем'єр Польщі назвав Путіна та "русский мир" "спадкоємцями ОУН і УПА"

Світ

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 11 липня у Варшаві взяв участь у заходах на згадку про жертв Волинської трагедії та виступив із промовою, канцелярія прем'єра вела трансляцію та наводить уривки з виступу.

Моравецький під час виступу біля пам'ятника жертвам Волинської трагедії казав, що у 1943–1945 роках було вбито десятки тисяч поляків, багато з них поховано в братських могилах. Прем'єр запевнив, що "не заспокоїться", доки не знайдуть усі поховання.

Також Моравецький говорив про нинішні відносини України та Польщі. Він зазначив, що їх можна будувати лише на основі правди, не замовчуючи трагедії, а також увічнюючи пам'ять про ці події.

Наразі Україна, яка воює з Росією, бореться проти націоналізму, якого сама зазнала 80 років тому, заявив Моравецький.

"Ситуація, що склалася, змусила нас усвідомити, що Україна і Польща сильніші разом. Цей шанс на краще майбутнє для обох країн з'явився зараз, коли Україна героїчно захищає свою країну перед російською агресією, а Польща її підтримує. Ця унікальна можливість засновувати майбутнє не на претензіях, насмішках, брехні, а на правді, майбутньому та загальній силі, більшій силі, коли вона ділиться, народилася прямо зараз, разом із боротьбою проти цього націоналістичного "русского мира", – додав він.

Україна бачить, що "спадкоємцем ОУН та УПА є "русский мир", продовжив Моравецький. Президент Росії Володимир Путін поводиться злочинно, що нагадує найстрашніші злочини геноциду, відомі зі світової історії, додав він.

"Сьогодні Україна бачить, до чого ведуть націоналізм та імперіалізм і що спадкоємцем Організації українських націоналістів та УПА є Путін, який намагається запровадити "русский мир", – додав Моравецький у Facebook. – Тільки на основі правди про жорстокий волинський злочин ми можемо побудувати наше спільне майбутнє. Його не можна збудувати на брехні. Ми маємо скористатися цією чудовою нагодою, яка з'явилася у такий скрутний час, коли Україна за допомогою Польщі взялася за зброю і ми відкрили свої серця та домівки для українських біженців. Ось чому я вірю, що це каміння і надгробки, які нагадують нам про страшні часи, стануть плитами примирення. Нехай Україна збереже свою свободу – і для нас також".

Контекст

Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни та тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік та події на Волині, відомі як Волинська різанина, або Волинська трагедія. В інші роки вони відбувалися на Холмщині та у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви рахують десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
У 2019 році президент Польщі Анджей Дуда заявив, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Україною і Польщею, а просто етнічною чисткою, просто мова йшла про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Влітку 2019 року Інститут національної пам'яті Польщі оголосив пошуки свідків "геноциду з боку ОУН-УПА" проти поляків на Волині у роки Другої світової війни. Тодішній директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявляв, що польський Інститут нацпам'яті "зберігає дуже односторонній підхід, говорячи лише про злочини проти польського населення та замовчуючи злочини, які мали місце проти українського населення".
У 2021 році чинний голова УІНП Антон Дробович заявив, що ці історичні події травматичні для громад обох країн, його цитує сайт інституту.
"Усі жертви тих численних злочинів заслуговують бути названими та вшанованими. Усі злочинці повинні бути засуджені. Ми досі на шляху до цього, а це означає, що маємо приділяти особливу увагу фаховим дослідженням та оцінкам подій, щоб наше незнання не було благодатним підґрунтям для спекуляцій політиканів і ворожнечі. Чесна наукова дискусія, пошукові роботи, вивчення архівів – без популізму і пересмикувань – це те, чого так не вистачає нашим країнам", – сказав Дробович.
Після початку повномасштабного вторгнення Анджей Дуда та президент України Володимир Зеленський говорили, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап і "історичні питання видаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії вніс до Верховної Ради законопроєкт щодо правових та соціальних гарантій для громадян Польщі в Україні.