Прем'єр Болгарії назвав терористами фермерів, які хочуть блокувати дороги у країні через імпорт зерна з України. Але потім заявив, що запросить їх на зустріч

Прем'єр Болгарії назвав терористами фермерів, які хочуть блокувати дороги у країні через імпорт зерна з України. Але потім заявив, що запросить їх на зустріч Проблеми вирішують не погрозами і протестами, а коли "сідаєш за стіл і обговорюєш конкретні цифри", зазначив Денков
Фото: EPA

Прем'єр-міністр Болгарії Ніколай Денков відмовився від переговорів із виробниками зерна, які з 18 вересня мають намір організувати акції протесту проти зняття ембарго на ввезення української агропродукції, але пізніше заявив, що запросить їх на наступну зустріч. Про це 16 вересня повідомило "БНР – Българско национално радио".

Зазначають, що болгарські сільгоспвиробники в понеділок планують блокувати дороги по всій країні, зокрема на прикордонних переходах.

За словами Денкова, "протягом останніх двох днів вони почали поводитися як терористи", використовуючи "неправдиві аргументи" й вимагаючи негайно продовжити заборону. Прем'єр зазначив, що "не веде переговорів із терористами", й очікує, що виробники зерна "сядуть за стіл переговорів і спілкуватимуться по суті".

Як зазначив Денков, "сільгоспвиробники не можуть стверджувати, що держава не піклується про них, коли вона виділяє їм понад 2 млрд левів" (приблизно €1,02 млрд за курсом центробанку Болгарії).

Також, як наголосив глава кабміну, вони "не можуть зневажливо ставитися до європейських вимог, враховуючи, що трактори, якими вони хочуть перекрити дороги, придбано на європейські кошти", а "більша частина коштів, які вони отримують у вигляді субсидій і допомоги, є європейськими".

Денков порадив виробникам зерна спочатку відмовитися від європейських коштів, а потім заборонити ввезення агропродукції з України.

За кілька годин глава уряду Болгарії заявив, що запросить виробників зерна на наступну зустріч, і висловив сподівання, що вони відгукнуться, поінформувало "БНР – Българско национално радио".

Денков заявив, що "проблеми вирішують не погрозами та протестами, а коли сідаєш за стіл й обговорюєш конкретні цифри, хто що отримав, що втратив і на що розраховує".

Він додав, що аграрний сектор країни отримує серйозні субсидії й допомогу, які додатково збільшили минулого та цього року на 426 млн левів (майже €218 млн) через російську агресію в Україні.

Контекст

Із 2 травня до 5 червня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. 5 червня її продовжили до 15 вересня. Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.

19 липня міністри сільського господарства Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини зустрічалися у Варшаві для обговорення імпорту сільгосппродукції з України. Тоді вони вирішили, що ембарго на ввезення продукції з України необхідно продовжити до кінця року.

ЄК ухвалила рішення про скасування заборони на ввезення української агропродукції 15 вересня, коли спливав строк дії обмеження. Як зазначили в ЄК, Україна погодилася ввести будь-які законні заходи (включно із, наприклад, системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно. Із 16 вересня Україна має ввести в дію ефективні заходи щодо контролю за експортом чотирьох груп товарів (пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику) з метою запобігання будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах, додали в Єврокомісії.

15 вересня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький зазначив, що Варшава продовжить заборону імпорту українського зерна, незважаючи на рішення ЄК. Також продовжили заборону ввезення зерна з України Угорщина й Словаччина (до кінця року).

Водночас 14 вересня парламент Болгарії скасував заборону на ввезення українського зерна.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати