+12 Київ
Документ спрямований на подальше зміцнення і розширення стратегічного партнерства, ідеться в повідомленні.
Пріоритетним завданням ЄС і Північноатлантичний альянс виділили "геостратегічне суперництво, яке зростає, проблему стійкості та захист критично важливої інфраструктури".
Генсек НАТО Єнс Столтенберг наголосив на важливості співпраці Альянсу та союзу в контексті "ситуації, яка змінилася, у галузі безпеки" після вторгнення Росії в Україну. Він також зазначив, що партнерство між НАТО та ЄС "стане ще важливішим", щойно Фінляндія і Швеція стануть повноправними членами блоку.
На пресконференції Столтенберг заявив, що президент РФ Володимир Путін хоче "бачити іншу Європу" і "контролювати" своїх сусідів.
За його словами, Путін розглядає "демократію та свободу як загрозу", тому НАТО і ЄС мають і далі зміцнювати партнерство.
"Майже рік тому, за кілька годин після вторгнення Росії в Україну 24 лютого, ми втрьох зустрілися тут, у штаб-квартирі НАТО. Президент Путін хотів захопити Україну за кілька днів. І розділити нас. В обох випадках він явно зазнав невдачі. Російських військових відкинули відважні українські війська. А НАТО і Європейський союз об'єдналися на підтримку України", – сказав Столтенберг.
Мішель, фон дер Ляєн і Столтенберг наголосили, що підтримка України триватиме.
"Україна має отримати всю необхідну військову техніку, якої вони потребують, і з якою вони можуть упоратися для захисту своєї батьківщини. І це, звісно, передові системи ППО, а також інші види передової військової техніки, якщо це необхідно для захисту України. Вони захищають основні засади Хартії основних прав [ЄС], ООН і міжнародного права", – сказала голова Єврокомісії фон дер Ляєн.
"Є агресор, тобто Кремль, і є жертва, тобто народ України. І я дуже радий, що протягом останніх тижнів і місяців після початку війни державам-членам удавалося постачати в Україну дедалі більше військової техніки... Європейська рада багато разів повторювала заклик до більшої військової підтримки українців, щоб переконатися, що вони зможуть захищатися", – сказав голова Євроради.
Декларацію розробляли понад рік, зазначило видання Politico.
"Спочатку очікували, що документ підпишуть на саміті НАТО в Мадриді в червні минулого року, але, за словами дипломатів, його відклали через напруженість у відносинах між Туреччиною і Кіпром", – ідеться у статті.
