0 Київ
Видання пояснює, що Бразилія як член Міжнародного кримінального суду має міжнародне зобов'язання затримувати будь-яку розшукувану судом людину, яка ступила на територію Бразилії.
Кремлівські посадовці чинили тиск на президента Бразилії, вимагаючи від нього гарантій того, що Путіна не затримають за розпорядженням МКС під час липневої зустрічі. Однак президент країни Луїс Інасіу Лула да Сілва вагався, а потім зрештою відмовився надати імунітет, сказав Пітер Дікінсон з Атлантичної ради, одного з провідних міжнародних аналітичних центрів Вашингтона.
Хоча Путін намагається створити образ всемогутнього правителя, який очолює імперію, що розширюється, його пересування на світовій арені стають дедалі скутішими, пише видання. На цей час заборона на поїздки Путіна до держав – членів МКС поширюється на 125 країн (зі 195 у світі): 19 – в Азійсько-тихоокеанському регіоні, 28 – у Латинській Америці й Карибському басейні, 33 – в Африці й 45 у Європі.
За словами Дікінсона, лють Кремля щодо цього проявилася два роки тому, напередодні чергового саміту БРІКС, який відбувався у Південній Африці. Тоді наближені до Путіна пригрозили президенту ПАР Сирілу Рамафосі, що будь-яку спробу затримати Путіна під час зустрічі розцінять як акт війни. Зрештою після розголосу Путін вирішив не намагатися потрапити на саміт.
Тепер посадовці Кремля, імовірно, пом'якшили вимоги Путіна приєднатися до бразильського саміту БРІКС, сказав Дікінсон. За його словами, вони зрозуміли, що погрози, як правило, призводять до негативного розголосу і змушують Росію здаватися слабкою.
У якомусь сенсі Путін уже перебуває у в'язниці, пише Forbes. Йому доводиться бути дуже обережним у своїх візитах не лише до країн, які є членами МКС. Будь-які тривалі поїздки можуть наражати його на ризик незапланованих зупинок. Надзвичайна ситуація, яка змусить путінський літак приземлитися у Брюсселі або Лондоні, Римі або Парижі, Стокгольмі, Токіо або Сіднеї може призвести до того, що його доправлять на стикувальний рейс у Гаагу, ідеться в публікації.
