+18 Київ
Режим припинення вогню в Нагірному Карабасі контролюватимуть спільно Росія і Туреччина. Про це сьогодні під час брифінгу, який транслював телеканал "Россия 24", повідомив російський президент Володимир Путін.
За його словами, спеціально для цього в Азербайджані створять спільний моніторинговий центр.
"Ми зробимо це з Туреччиною спільно, маючи на увазі, що в нас є дуже гарний досвід взаємодій на Близькому Сході, зокрема в Сирії, де ми і в ідлібській зоні, і на кордоні між Сирією і Туреччиною разом організуємо спільне патрулювання", – зазначив Путін.
Ситуацію вздовж лінії розмежування контролюватимуть за допомогою безпілотників.
Російський президент підкреслив, що Туреччину важко звинуватити в порушенні міжнародного права, оскільки вона із самого початку була членом мінської групи ОБСЄ з урегулювання карабаського конфлікту.
Він додав, що звинувачення прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна у зраді інтересів країни безпідставні, оскільки ситуація перед підписанням мирної угоди була дійсно критичною. Путін переконаний, що припинення бойових дій у Нагірному Карабасі було в інтересах Єревана, а можлива відмова Вірменії від домовленостей щодо Карабаху в разі зміни влади була б для неї "самогубством".
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює важливого міста Шуша, а азербайджанські війська перебували на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян і президент Росії Володимир Путін підписали тристоронню заяву про припинення війни в Карабасі.
За її умовами, Вірменія має до 20 листопада звільнити Кельбаджарський і Агдамський райони, а також території в Газахському районі, а до 1 грудня – Лачинський район, ідеться в тексті заяви, яку опубліковано на сайті Кремля. Зокрема, 20 листопада очікують на виведення збройних сил Вірменії з Агдама, а до 1 грудня – із Лачина.
Пізніше Вірменія звернулася через Росію до Азербайджану із проханням дати їй відтермінування на виведення військ і цивільного населення з Кельбаджарського району до 25 листопада.
Після ухвалення заяви з'явилися повідомлення про те, що вірмени масово тікали з районів Нагірного Карабаху, які переходять під контроль Азербайджану. Водночас деякі підпалювали свої будинки.
