Національне опитування громадської думки, проведене 16 серпня, засвідчило, що 46% дорослих американців схвалюють роботу Байдена на посаді. Це найнижчий показник, зафіксований у щотижневих опитуваннях, які почали в січні, коли Байден обійняв посаду.
Водночас в аналогічному опитуванні, проведеному 13 серпня агентством Reuters і міжнародною дослідницькою компанією Ipsos, рівень підтримки Байдена був 53%.
Окреме опитування Ipsos (.pdf), також проведене 16 серпня, засвідчило, що менш ніж половині американців (44%) сподобалося те, як Байден керував військовими та дипломатичними зусиллями США в Афганістані цьогоріч. Роботу адміністрацій Джорджа Буша, Барака Обами та Дональда Трампа позитивно оцінили відповідно 47%, 51% і 51%.
75% американців підтримали рішення відправити додаткові війська для гарантування безпеки головних об'єктів в Афганістані до завершення виведення військ, 73% підтримали евакуацію афганців, які допомагали військам США у країні.
Контекст
Ситуація з безпекою в Афганістані погіршилася на тлі виведення американських військ, яке почали у квітні 2021 року. Американські війська ввели у країну після терактів 11 вересня 2001 року, коли "Талібан", який був при владі на той момент, відмовився видати лідера терористичної організації "Аль-Каїда" Усаму бен Ладена. У підсумку уряд "Талібану" був повалений і таліби почали бойові дії проти влади.
До 15 серпня рух "Талібан", із яким США 2020 року підписали мирну угоду, взяло під контроль практично всю країну, зокрема столицю Кабул. Президент Афганістану Ашраф Гані того самого дня втік за кордон. Його точне місцеперебування невідоме.
Адміністрація президента США Джо Байдена 15 серпня заморозила резерви уряду Афганістану, талібам заблокували доступ до мільярдів доларів в установах США.
16 серпня Байден доручив виділити до $500 млн на допомогу біженцям з Афганістану. 18 серпня він заявив, що США продовжать відстоювати основні права афганського народу, зокрема жінок, які після приходу талібів ризикують бути обмеженими у своїх правах.