$38.35 €41.56
menu closed
menu open
weather +4 Київ

Росія становить ядерну загрозу для НАТО, у великий конфлікт може бути залучено США – розвідка Норвегії

Росія становить ядерну загрозу для НАТО, у великий конфлікт може бути залучено США – розвідка Норвегії У звіті Росію названо "дедалі непередбачуванішим сусідом" для Норвегії
Фото: pixabay.com
Росія, яка вторглася в Україну, залишається загрозою і для інших країн, зокрема для країн НАТО. Про це йдеться у звіті норвезької розвідки станом на 2023 рік, його презентували 13 лютого.

"Росія залишається найбільшою ядерною загрозою для НАТО. Напруга, що зберігається між Росією та Заходом, означає, що Росія, як і раніше, становитиме найбільшу ядерну загрозу для НАТО, а отже, і для Норвегії. Не відкидаємо, що локальна війна переросте в більший конфлікт, у якому у воєнному сенсі безпосередньо братимуть участь Росія, США, НАТО і Норвегія", – ідеться у звіті.

Водночас розвідка Норвегії вважає, що ядерний арсенал РФ найближчими роками не зазнає суттєвих змін і його будуть "підтримувати, модернізувати й розвивати".

Також у звіті Росію названо "дедалі непередбачуванішим сусідом" для Норвегії.

"Нестабільність Росії також означає, що російські процеси ухвалення рішень, які стосуються Норвегії та прилеглих норвезьких територій, стають менш передбачуваними. У Москві Норвегію розглядають переважно як частину західної й агресивної спільноти і меншою мірою – як сусідню країну, із якою в Росії перетинаються інтереси", – ідеться у документі.

Глава розвідки Норвегії Нільс Андреас Стенсонес заявив Barents Observer, що через війну з Україною важливим частинам військового потенціалу Росії загрози немає. За його словами, залишилися "більш-менш непорушеними" стратегічні сили, розміщені на Кольському півострові РФ (має спільний кордон із Норвегією та Фінляндією): ядерна зброя, підводні човни, кораблі ВМФ, системи ППО далекої дії і засоби радіоелектронної боротьби.

Стенсонес вважає, що чинник ядерної зброї "відіграє помітнішу роль" у регіональній обороні Росії як порівняти зі звичайними озброєннями, а це означає, що в цьому регіоні, зокрема поруч із Норвегією, "поріг ядерної ескалації знизиться".

Поліцейська служба безпеки Норвегії (RST) у своєму річному звіті зазначає, що після різкого скорочення російського експорту нафти й газу до Європи Норвегія як великий постачальник цих ресурсів може опинитися під тиском Росії, повідомило видання Hamar Arbeiderblad.

Проте диверсію на території Норвегії спецслужба називає малоймовірною 2023 року, але питання актуалізується у разі загострення конфлікту між РФ та Заходом, вважають у RST. Імовірними називають як фізичні акти, так і "у цифровому вигляді" і в такий спосіб, що буде складно визначити, хто за цим стоїть.

Контекст

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року представники російського політикуму кілька разів говорили про можливість застосування ядерної зброї. Зокрема, 21 вересня президент РФ Володимир Путін заявив про готовність застосувати ядерну зброю в разі загрози територіальній цілісності Росії.

Президент України Володимир Зеленський сказав, що не вірить у те, що РФ застосує ядерну зброю.

27 жовтня під час виступу в дискусійному клубі "Валдай" Путін заявив, що Росія "ніколи не говорила" про можливе застосування своєї ядерної зброї, а "тільки натяками відповідала".

1 січня 2023 року в ефірі телемарафону представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький повідомляв, що українська розвідка постійно відстежує переміщення всіх носіїв ядерної зброї у Росії.