Яценюк підкреслив, що в червні країни – члени Європейського союзу мають проголосувати за продовження санкцій проти РФ, адже повторні голосування відбуваються раз на пів року. Залишається питання, чи можна буде застосувати ст. 7 договору про ЄС (положення про тимчасове обмеження прав) стосовно Угорщини, яка неодноразово блокувала рішення ЄС. У разі її застосування Угорщину фактично позбавлять права голосу. А незастосування суперечить інтересам безпеки самого Європейського союзу, зазначив політик.
"Гра може бути надто брудна. Можуть використовувати в тому числі й американську адміністрацію з тією метою, щоб руками Європи зняти арешт із $300 млрд [російських] активів", – наголосив він.
Яценюк зазначив, що, якщо президент США Дональд Трамп публічно й непублічно скаже прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану проголосувати, той так і зробить. "А якщо ні або ж якщо хтось інший скаже щось інше, то це, у принципі, дуже серйозний шанс для Росії вийти з-під санкцій Європейського союзу з основним і найбільш реальним активом", – сказав він.
Голова КБФ підкреслив, що це ті кошти, за які Україна може купувати зброю й відшкодовувати збитки. Це той актив, який можна назвати класичними репараціями за нормами міжнародного права, заявив він.
Контекст
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну країни Заходу заморозили приблизно $300 млрд активів Центробанку РФ. Частину з них зберігають у країнах ЄС (вважають, що орієнтовно $190 млрд зберігають у депозитарії Euroclear у Бельгії), частину – у США.
Приблизно рік союзники України обговорювали ймовірність використання заморожених активів для відновлення країни після війни. Однак, не дійшовши згоди, країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно $50 млрд щороку) як кредит для України.
14 січня 2025 року телеканал CNN із посиланням на неназваних посадовців з адміністрації на той момент президента США Джо Байдена повідомляв, що США намагаються переконати союзників вивести приблизно $300 млрд заморожених російських активів на рахунок умовного зберігання (ескроу-рахунок). Гроші з нього можна буде використати лише в разі досягнення мирної угоди між Україною й Росією.
Франція й Німеччина обговорюють можливість арешту російських активів на суму €200 млрд, якщо Москва порушить заплановану угоду про припинення вогню в Україні, писала 3 березня Financial Times.
21 березня "Радіо Свобода" з посиланням на джерело в дипломатичних колах повідомило, що лідери ЄС не відмовилися від ідеї конфіскувати заморожені російські активи, що вказано в підсумковій декларації саміту дипломатів.