Він нагадав, що рішення про будівництво газогону ухвалили 2015 року, за кілька місяців після початку агресії РФ проти України.
"Сьогодні Росія практично перемогла, якщо говорити про будівництво цього газогону. Завдяки цій інфраструктурі Росія матиме значний вплив на європейський газовий ринок і передусім заробить гроші", – сказав Спихальський.
За його словами, позиція президента Анджея Дуди щодо "Північного потоку – 2" відповідає спільній заяві глав МЗС Польщі та України, яку "погодили із главою держави".
Зокрема, у документі, опублікованому 21 липня на сайті українського зовнішньополітичного відомства, ідеться про те, що рішення про будівництво "Північного потоку – 2" створило політичну кризу довіри в Європі, яка "значно поглиблює відмову від спроб зупинити запуск газогону".
На думку урядів двох країн, будівництво "Північного потоку – 2" "створило додаткові політичні, військові та енергетичні загрози для України та Центральної Європи загалом" і "поглиблює розбіжності між державами – членами НАТО і ЄС".
"Ми підтверджуємо нашу думку про те, що "Північний потік – 2" – це порушення Німеччиною європейської солідарності у сфері загальної енергетичної політики", – підкреслив Спихальський.
Контекст
Газогін "Північний потік – 2" будують дном Балтійського моря, він має зв'язати Росію з Німеччиною. У зв'язку із цим проєктом транзит газу територією України може опинитися під загрозою.
Виконавчий директор компанії – оператора газогону Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг 11 липня заявив, що будівництво завершать у серпні. За його словами, "Північний потік – 2" добудовано на 98%.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
Президент України Володимир Зеленський сказав, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
12 липня Зеленський під час зустрічі з канцлеркою ФРН Ангелою Меркель висловлював побоювання, що Україну можуть "від'єднати від транзиту газу, а також загалом від газу" в разі запуску "Північного потоку – 2". Меркель сказала, що Україна для ФРН залишається країною для транзиту газу "навіть у разі, якщо трубопровід добудують".
В Офісі президента України (ОПУ) вважають, що шанси зупинити "Північний потік – 2" все ще є, а спекуляції на тему, що він уже майже готовий, перебільшені. В ОПУ заявили, що ситуація з "Північним потоком – 2" проясниться після зустрічі Байдена і Зеленського.
21 липня Німеччина і США уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону потрібно буде продовжити на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який витратять на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.
Коментуючи угоду між Берліном і Вашингтоном щодо "Північного потоку – 2", глава МЗС України Дмитро Кулеба підкреслив, що в документі є "одна фундаментальна проблема".
"Вона пов'язана з тим, що нам до сих пір незрозуміло, чи готова Росія виконувати свої зобов'язання і свою частину, коли йдеться про енергетичну безпеку України та збереження її ролі як транзитної держави. Америка з Німеччиною про щось домовилися, Польща з Україною теж про щось домовилися, але ми всі розуміємо, що головним бенефіціаром кризи, яку створив "Північний потік – 2", є Російська Федерація. Це головне запитання, на яке немає відповіді, і над ним потрібно працювати", – зазначив Кулеба.