+17 Київ
Аналітики вважають, що не останню роль у цьому процесі відіграють багаторічні зв'язки Москви з низкою радикальних терористичних угруповань та авторитарних режимів і бажання Кремля відволікти увагу світу від своїх протизаконних дій через розпалювання старих та ініціювання нових суперечностей і конфліктів.
Зокрема, найгарячішою залишається ситуація на Близькому Сході, яку спричинила атака терористів ХАМАС на Ізраїль.
"Що стосується Росії, у цьому конфлікті вона вирішила однозначно підтримати ХАМАС, навіть ціною непоганих у минулому відносин з Ізраїлем. Більше того, події в Газі виявили й деякі аспекти військової підтримки цього угруповання з боку Москви, які раніше широко не висвітлювалися, зокрема виробництво в Газі за російською ліцензією автоматів Калашникова й набоїв до них. У секторі також працювали цілі підприємства з виробництва ракетних установок дальністю до 250 км, мінометів та іншої зброї. З високою долею ймовірності можна припустити, що Москва не просто знала про таку діяльність, а й усіляко їй сприяла", – наголошують у КБФ.
Напруженою залишається ситуація навколо Тайваню. Це пов'язано з перемогою на нещодавніх виборах провладного кандидата, керівника Демократичної прогресивної партії Лая Цзіньте, прибічника самостійного розвитку острова, що підриває плани лідера Китаю Сі Цзіньпіна на швидке просування в питанні приєднання острова до Китаю, говорять аналітики.
"Ураховуючи життєву важливість для Пекіна збереження й розвитку торгівлі із Заходом, є сподівання, що воєнного конфлікту між Китаєм і Тайванем удасться уникнути. Однак сторони готуються до війни. Окрім модернізації свого військового потенціалу, Пекін проводить масові чистки партійного й військового апарату. Тайвань також проводить глобальну модернізацію своїх збройних сил і збільшує ракетний потенціал для протистояння Китаю", – наголошують експерти.
У КБФ також підкреслюють, що дедалі агресивнішими стають заяви очільника одного з головних партнерів Росії – Північної Кореї, які він підкріплює демонстраціями своїх військових спроможностей і військовими провокаціями.
Зокрема, на початку січня під час інспекції роботи військових заводів країни Кім Чен Ин назвав Південну Корею найбільш ворожою державою і пригрозив Сеулу, що в разі конфронтації перетворить сусідню країну на попіл. За його словами, він не буде починати війну односторонньо, але й не має наміру її уникати.
Крім того, напруженими залишаються відносини між Гаяною й Венесуелою у зв'язку з референдумом, який Венесуела провела 3 грудня 2023 року щодо анексії багатої на нафту гаянської провінції Ессекібо.
"Повернення контролю над Ессекібо підтримується переважною більшістю населення, як проурядовими, так і опозиційними силами. При цьому спостерігачі зауважують, що [президент Венесуели Ніколас] Мадуро в питанні анексії використовує й інструменти, випробувані Росією в Україні, у тому числі роздачу паспортів жителям провінції", – зазначили аналітики.
