$39.63 €42.29
menu closed
menu open
weather +21 Київ

У Вашингтоні та Брюсселі відновили активну роботу з питань виділення Україні військової та фінансової підтримки – Київський безпековий форум

У Вашингтоні та Брюсселі відновили активну роботу з питань виділення Україні військової та фінансової підтримки – Київський безпековий форум З Конгресу США надходять позитивні сигнали, які свідчать, зокрема, що республіканці готові підтримувати Україну, зазначили у КБФ
Фото: EPA

У США та Європейському союзі відбуваються події, які можна розцінювати як позитивні сигнали щодо надання Україні військової та фінансової підтримки. Про це йдеться в аналітичній статті, опублікованій 11 січня у Facebook Київського безпекового форуму (КБФ).

"Із завершенням різдвяних свят у Вашингтоні та Брюсселі відновилася активна робота над питаннями виділення Україні масштабної військової та фінансової підтримки", – повідомляють у матеріалі.

У КБФ зазначають, що з обох столиць надходять позитивні сигнали, проте до схвалення остаточних рішень доведеться пройти деякий шлях. Причому, з огляду на зосередженість радикальної частини Республіканської партії США на майбутніх президентських виборах та "особливу" позицію угорського прем'єра Віктора Орбана, цей шлях може бути "досить тернистим".

Аналітики КБФ нагадують, що на сайті Конгресу США на початку 2024 року було опубліковано документ під назвою "Пропонований план перемоги України", який підписали керівники трьох основних комітетів Палати представників – із закордонних справ, у справах збройних сил та з питань розвідки.

Зазначають, що документ різко критикує адміністрацію Джо Байдена за недостатню й непослідовну військову підтримку України та вимагає від нього рішучих дій. Оглядачі інформують, що цей документ погодили зі спікером Палати представників Майком Джонсоном.

"Однак поки що це не транслюється в його [Джонсона] гнучкість у питанні голосування за фінансовий пакет, який передбачає виділення конкретної допомоги Україні", – заявили аналітики КБФ.

Вони зазначають, що переговорна група Сенату погодила умови двопартійного компромісу з проблем міграції, до чого прив'язується згода республіканців на голосування за допоміжний пакет, найближчим часом можливе винесення на голосування і схвалення цього комплексного пакету в Сенаті США.

Однак, попереджає КБФ, це не означає його автоматичної підтримки в Палаті представників, звідки досі надходять сигнали про необхідність надання президентом Байденом "плану перемоги України", який "заслуговує на довіру".

"Проблема в тому, хто оцінюватиме якість "плану" і що більше в цих спекуляціях – бажання допомогти Україні чи бажання завдати максимальної шкоди репутації Байдена", – ідеться у статті.

У КБФ наголошують, що якщо документ трьох голів комітетів справді відображає позицію Республіканської партії, то важко уявити, що республіканці зрештою відмовляться від продовження підтримки України.

"Питання в тому, коли вона прийде і скільки людських життів, які можна було б зберегти, вартуватиме", – зазначають там, додавши, що ситуація навколо України у США у тривалішій перспективі залежить від допуску Дональда Трампа до президентських виборів.

Активні зусилля, спрямовані на виділення фінансування Україні, здійснюють і в Брюсселі, наголошують у матеріалі.

Зокрема, за інформацією Ради ЄС, 10 січня посли держав – членів ЄС схвалили "частковий мандат" на переговори з Європарламентом про пропозицію щодо створення "нового єдиного спеціального інструменту для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України, а також проведення реформ у рамках її шляху вступу до ЄС".

"Ukraine Facility об'єднає бюджетну підтримку ЄС для України в єдиний інструмент, забезпечуючи узгоджену, передбачувану, а також гнучку підтримку Україні на період 2024–2027 років, адаптовану до викликів війни", – пишуть аналітики КБФ.

Після проведення переговорів із ЄП Ukraine Facility мають офіційно погодити Рада ЄС (наступне її засідання заплановано на 1 лютого) та Європарламент. У статті наголошують, що Угорщина не голосувала за це рішення, але не заблокувала його.

"Слід зазначити, що нещодавно Будапешт оприлюднив пропозицію про щорічне погодження суми допомоги ЄС Україні, за яку він обіцяв голосувати. Однак зазначена ідея не отримала підтримки. Оглядачі вважають, що таким чином Угорщина прагне отримати можливість для щорічних торгів із Єврокомісією з метою лобіювання своїх інтересів", – ідеться в матеріалі.

У КБФ зазначають, що на тлі затримок із наданням військової та фінансової допомоги від США та ЄС активізувалися зусилля офіційного Києва й партнерів із метою посилення підтримки на двосторонньому рівні.

"Позитивно відгукнулися багато партнерів, зокрема Норвегія, Німеччина, Японія, Південна Корея, Литва. І цей перелік, очевидно, зростатиме. Однак, незважаючи на важливість зазначених ініціатив, повністю замінити допомогу Вашингтону та Брюсселя вони не здатні", – підсумовують аналітики.

Найближчим часом можуть активізувати ще один важливий для України зовнішньополітичний трек – обговорення на високому рівні української формули миру. Президент України Володимир Зеленський особисто візьме участь у Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі, який відбудеться 15–19 січня. Очікують, що він, зокрема, укотре порушить це питання.

"Однак, як засвідчив брак успішних результатів від останнього такого заходу, проведеного 16 грудня в Саудівській Аравії, очікувати на прорив у Давосі також не варто", – підсумовують автори аналітичної статті КБФ.

Контекст

США, згідно з даними Пентагону станом на 27 грудня 2023 року, за час роботи адміністрації президента Джо Байдена виділили понад $44,9 млрд на допомогу безпеці України, зокрема $44,2 млрд – з початку повномасштабної війни Росії проти України.

20 жовтня Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), що зазнав атаки бойовиків терористичної організації ХАМАС 7 жовтня, а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього самого дня документ без фінансування України та Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.

6 грудня законопроєкт не пройшов процедурного голосування в Сенаті США. Документ заблоковано, оскільки представники Республіканської партії наполягали на посиленні заходів контролю над міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав "політичним шантажем" відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні". У Білому домі розраховують, що Конгрес США зможе ухвалити його в січні.

3 січня в Білому домі заявили, що у США закінчилися гроші на допомогу Україні.