+2 Київ
Росія на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей вербує громадян із російськими паспортами до "миротворчих підрозділів" для Нагірного Карабаху. Про це 13 листопада повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
"Здійснюють вербування осіб із російським громадянством із метою комплектування так званих миротворчих підрозділів для виконання завдань у Нагірному Карабасі", – йдеться у повідомленні.
Також у Міноборони підкреслили, що окупаційні адміністрації в ОРДЛО за розпорядженням кураторів із РФ намагаються пришвидшити процес примусової паспортизації населення на окупованій території Донбасу.
Як зазначили в оборонному відомстві, наявність російського паспорта є обов'язковою умовою проходження військової служби в об'єднаннях та частинах так званих 1-го та 2-го армійських корпусів російсько-окупаційних військ. Процес оформлення паспортів російське командування тримає під особливим контролем.
Крім цього, окупанти розглядають можливість введення обмежень громадянських прав для осіб, які мають український паспорт, і надання їм статусу "іноземних громадян". Зокрема, планують позбавити їх виборчого права, а також можливості ухвалювати цивільноправові угоди, що вимагають нотаріального засвідчення.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих та поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі досягали неодноразово, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану та Вірменії домовилися про припинення вогню у Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян 9 листопада повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює основне місто Шуша, а азербайджанські війська підступили до столиці Карабаху Степанакерта.
У ніч на 10 листопада прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв та президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістять 1960 російських миротворців, 90 бронетранспортерів, 380 військових і спеціальних автомобілів.
До ранку 10 листопада міноборони РФ відправило до Нагірного Карабаху 10 військово-транспортних літаків Іл-76 із миротворцями. 11 листопада в аеропорту "Еребуні" приземлився літак із командуванням російських миротворчих сил.
