Розслідувачі зазначають, що картографування проводять за допомогою великої кількості військових і цивільних кораблів, які пливуть скандинавськими водами і розкривають те, що лежить на дні моря, і те, як пов'язана інфраструктура країн Скандинавії.
Згідно із джерелами, мета полягає в тому, щоб спланувати диверсію проти країн Північної Європи, зокрема перерізавши кабелі живлення і передавання даних через Атлантику і решту Європи.
"У разі конфлікту із Заходом вони готові й знають, куди втрутитися, якщо хочуть паралізувати данське суспільство", – каже начальник контррозвідки данської поліцейської розвідувальної служби Андерс Генріксен.
За словами джерел, військова програма посідає центральне місце в підготовці Росії до великого конфлікту із Заходом.
"Це стратегічний потенціал для Росії, який вважають дуже важливим і контролюють безпосередньо з Москви", – зазначає глава розвідувальної служби Норвегії Нільс Андреас Стенсонс.
Під час розслідування журналісти дістали перехоплені радіопереговори російського флоту. У них ідеться про те, що у скандинавських водах плавають російські "кораблі-привиди" – судна, які від’єднали від системи автоматичної ідентифікації, і, отже, вони не повідомляють про своє місцерозташування.
Як приклад журналісти наводять російський військовий корабель "Адмирал Владимирский". Офіційно він займається морськими дослідженнями, але, за даними джерел DR, його також використовують для розвідувальної роботи.
У листопаді минулого року корабель завдовжки 147,8 метра обігнув Каттегат (протока між східним берегом півострова Ютландія та південно-західною частиною Скандинавського півострова), не повідомляючи про своє місцерозташування. Водночас судно постійно надсилало радіоповідомлення на військово-морську базу в Росії зі своїми позиціями.
Журналісти змогли визначити місцерозташування російського військового корабля і навіть спробували підпливти до нього швидкохідним гумовим човном. На палубі вони помітили кількох людей із закритими обличчями, зокрема чоловіка у формі та бронежилеті, озброєного російською військовою гвинтівкою.
Ґрунтуючись на перехоплених радіопереговорах, журналісти встановили, що "Адмирал Владимирский" протягом місяця плавав Балтійським морем, Великим Бельтом, Каттегатом і Північним морем. Маршрут корабля пролягав як через нинішні, так і через майбутні морські вітряні електростанції, де він простояв кілька днів.
За оцінками джерел у розвідці та експертів, метою місії "Адмирала Владимирского" була підготовка диверсії, щоб Росія мала можливість, зокрема, паралізувати енергопостачання Північно-Західної Європи. Зокрема, російське військово-морське судно, імовірно, нанесло на карту силові кабелі на морському дні біля прибережних вітряних електростанцій.
"Адмирал Владимирский" – далеко не єдине російське судно, поведінка якого у скандинавських водах викликала підозри. Торік DR, NRK, SVT та Yle нанесли на карту велику кількість даних про рух суден і виявили 50 російських суден, які підозріло ходили протягом останніх 10 років.
Журналісти звернулися до послів РФ у своїх країнах по коментар, але відреагував лише посол Росії в Норвегії.
"Робота науково-дослідних суден потрібна, її здійснюють повністю відповідно до міжнародного права. Цю роботу координують дипломатичними каналами", – ідеться в письмовому коментарі посла Теймураза Рамішвілі.