За вихід проголосувало 56 депутатів, переважно з опозиційних партій і коаліційного Союзу "зелених" і селян (СЗС), а проти – 32 депутати від керівної партії "Нова єдність" і "Прогресивних", ідеться у статті.
Рішення спричинило 12-годинні дебати в парламенті й масові протести в Ризі – 29 жовтня біля Сейму зібралося приблизно 5 тис. осіб, які проти денонсації, зазначає видання. До другого читання подали 17 поправок, але парламентська комісія у закордонних справах відхилила всі.
Прибічники виходу заявляли, що конвенція нав'язує "чужу гендерну ідеологію" й суперечить "традиційним цінностям", а опозиція вважає, що цей крок зближує Латвію з країною-агресором Росією і шкодить міжнародному іміджу країни, пишуть журналісти.
Тепер закон має підписати президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
Дипломати 15 європейських країн, зокрема Німеччини, Франції, Великобританії, Швеції й Польщі, у спільному листі висловили занепокоєння наміром Латвії вийти з конвенції, підкреслює медіа. Вони нагадали, що документ є "найвсеосяжнішою правовою основою для боротьби з насильством щодо жінок і домашнім насильством" і вже діє в 38 європейських країнах, а з 2023 року – і в самому ЄС.