Сейм Латвії підтримав вихід країни зі Стамбульської конвенції

Світ

30 жовтня Сейм Латвії у другому, остаточному читанні схвалив законопроєкт про денонсацію конвенції Ради Європи щодо запобігання насильству проти жінок і в сім'ї – відомої як Стамбульська конвенція. Про це інформувало Delfi.

За вихід проголосувало 56 депутатів, переважно з опозиційних партій і коаліційного Союзу "зелених" і селян (СЗС), а проти – 32 депутати від керівної партії "Нова єдність" і "Прогресивних", ідеться у статті.

Рішення спричинило 12-годинні дебати в парламенті й масові протести в Ризі – 29 жовтня біля Сейму зібралося приблизно 5 тис. осіб, які проти денонсації, зазначає видання. До другого читання подали 17 поправок, але парламентська комісія у закордонних справах відхилила всі.

Прибічники виходу заявляли, що конвенція нав'язує "чужу гендерну ідеологію" й суперечить "традиційним цінностям", а опозиція вважає, що цей крок зближує Латвію з країною-агресором Росією і шкодить міжнародному іміджу країни, пишуть журналісти.

Тепер закон має підписати президент Латвії Едгарс Рінкевичс.

Дипломати 15 європейських країн, зокрема Німеччини, Франції, Великобританії, Швеції й Польщі, у спільному листі висловили занепокоєння наміром Латвії вийти з конвенції, підкреслює медіа. Вони нагадали, що документ є "найвсеосяжнішою правовою основою для боротьби з насильством щодо жінок і домашнім насильством" і вже діє в 38 європейських країнах, а з 2023 року – і в самому ЄС.

Контекст

Конвенцію Ради Європи про запобігання й боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством відкрили для підписання 11 травня 2011 року у Стамбулі. Конвенцію підписали 46 країн і Європейський союз.
Україна підписала конвенцію 2011 року й ратифікувала 2022-го із заявами й застереженнями. Заявлено, що Україна не розглядає жодного з положень конвенції як такого, що зобов'язує її вносити зміни до Конституції й Сімейного кодексу та інших законів щодо інститутів шлюбу, сім'ї, усиновлення і права батьків виховувати дітей згідно із власними переконаннями. Окрім того, зазначено, що внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ Україна не може гарантувати виконання зобов'язань, передбачених конвенцією, на тимчасово окупованих територіях до відновлення там конституційного ладу України, зазначало Liga.Zakon.