Сенатор США знову заблокував призначення в Держдепартамент через "Північний потік

Світ

У США сенатор-республіканець від штату Техас Тед Круз заблокував затвердження кандидатів на посади в Держдепартаменті, він вимагає введення Вашингтоном нових санкцій проти газогону "Північний потік – 2". Про це 11 серпня пише The Hill.

Видання зазначає, що Сенат США засідав майже цілу ніч на середу перед початком канікул, які триватимуть до середини вересня.

Круз заблокував затвердження майже 30 кандидатів, із них шістьох – на посади помічників держсекретаря, а також кілька кандидатур послів.

Коментуючи свою позицію, Круз заявив, що адміністрація президента США Джо Байдена "відкрито кидає виклик Конгресу США". За його словами, президент РФ Володимир Путін "відчайдушно хоче, щоб будівництво трубопроводу було завершено". Це принесе Путіну мільярди доларів, "які він може використовувати для зловмисних дій у Європі й у всьому світі", вважає Круз.

Він зазначив, що перестане блокувати затвердження кандидатів, якщо Сенат США ухвалить законопроєкт про введення санкцій проти "Північного потоку – 2".

Круз і раніше блокував у Сенаті затвердження на дипломатичні посади висуванців адміністрації президента Байдена. Блокувати кандидатів на державні посади у США через "Північний потік – 2" погрожувало також 12 сенаторів-республіканців.

Згідно зі спеціальною процедурою в Сенаті США, будь-який член верхньої палати Конгресу може відкласти розгляд будь-якого законопроєкту чи голосування щодо будь-якого питання. Її запровадили для того, щоб сенатор міг уважніше ознайомитися зі змістом того чи того законопроєкту.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.
Оператор газогону Nord Stream 2 AG у липні 2021 року повідомив, що "Північний потік – 2" добудували на 99%, його будівництво можуть завершити до кінця серпня, а запуск газу можливий уже цьогоріч. У зв'язку із цим проєктом транзит газу територією України може опинитися під загрозою.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газогону "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит територією України після введення в дію газогону потрібно продовжити на 10 років (строк дії чинного контракту на транзит спливає 2024 року).
Окрім того, США і Німеччина працюватимуть над фондом інвестицій на суму не менше як $1 млрд, який витратять на розвиток поновних джерел енергії в Україні. Німеччина спочатку внесе в цей фонд не менше як $175 млн.