На думку Швеця, Путін зважився на такий крок, оскільки побоюється генералів і думає, що вони можуть його "сколупнути".
На початку повномасштабного вторгнення Росії Путін і Пригожин дуже багато часу проводили разом, з'ясував аналітик.
"Протягом перших місяців війни мало не кожного тижня його відвідував Пригожин. Настільки приватних зустрічей із Путіним не мав, мабуть, ніхто, навіть начальник Генерального штабу [Валерій Герасимов]", – сказав Швець.
Гордон заперечив, що, за даними різних джерел, на Путіна дуже впливає російський бізнесмен, основний акціонер банку "Россия" Юрій Ковальчук.
"Ну, можливо, так. Але я маю на увазі з військових і посадовців, – пояснив експерт. – Пригожин – це вірний пес Путіна, який користується його величезною довірою. Путін – людина параноїдального складу розуму й характеру, якому ввижаються замахи на нього тощо. А з рук Пригожина він фактично їв, він мав йому довіряти на 100% як своєму псові, абсолютно відданому. Як [один із керівників опричників] Малюта Скуратов, напевно, користувався довірою [російського царя] Івана Грозного".
Швець припустив, що саме під час цих зустрічей Пригожин міг налаштувати Путіна проти військового командування й генералів.
"Напевно, він казав: "Цих, Володимире Володимировичу, треба тримати під контролем, інакше все". І тому вони спорудили цю всю історію з ПВК "Вагнер", затіяли сварку [з міноборони], дискредитацію керівництва збройних сил", – вважає Швець.
Гордон висловив думку, що такі конфлікти, коли Пригожин "на всю Росію, на весь світ паскудить [міністра оборони Сергія] Шойгу й Герасимова", не йдуть на користь і самому Путіну.
"Безумовно. Це дикий безлад. Але він, мабуть, вважав, що в нього немає іншого виходу. Він ніби балансує між ними за допомогою Пригожина. Він погано контролює генералітет якоюсь мірою. З іншого боку, коли він бачить, що Пригожин зарвався, він дає можливість генералітету наїхати на Пригожина", – сказав аналітик.